Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2863/26
номер провадження 2/695/2693/26
16 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини та її утримання до досягнення дитиною віку трьох років.
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі з травня 2024 року по квітень 2026 року з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , який на даний час проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Між сторонами сімейні стосунки фактично припинено, вони не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства з квітня 2026 року. Від відповідача не надходять грошові кошти на утримання спільної дитини. Позивач не може працювати, так як доглядає за дитиною, яка не досягла трирічного віку. Позивач просила задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку та на її утримання 1/6 частину від усіх видів його заробітку.
Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 заперечив щодо стягнення з нього аліментів в частці, оскільки відповідач на даний час не працює у зв`язку зі станом здоров`я, він є учасником бойових дій. Єдиним джерелом до існування є отримання відповідачем пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки його батько загинув, а він перебував на його утриманні. Вважає, що форма стягнення аліментів на утримання позивача та утримання дитини у частці, яку просить позивач, є необґрунтованою, тому просив суд стягувати з нього на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, що є, на його думку, достатнім для дитини, та на утримання дружини 1500 грн. Вважає, що цей ліміт є гранично допустимим для його поточного бюджету. Будь-які більші стягнення повністю позбавлять відповідача житла, їжі та медикаментів, що є грубим порушенням його прав як громадянина та ветерана війни.
Згідно з ухвалою від 02.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 14.09.2026. У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному рішення ухвалено 16.09.2026.
У судове засідання позивач не з`явилася, але скерувала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи провести без її участі.
У судове засідання відповідач не з`явився з невідомих суду причин, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Тому суд розглядав справу за відсутності сторін, що не з`явилися в судове засідання, без фіксації судового процесу технічними засобами у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Суд установив, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.03.2025 р. батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в селі Ковтуни Золотоніського району Черкаської області разом із сином ОСОБА_3 , який перебуває на повному її утриманні (довідка від 29.06.2026 р. № 310, видана виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а.с. 6).
За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, сторони не перебували і не перебувають у шлюбі.
Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.
Згідно з ч. 8-10 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У питанні про спосіб стягнення та розмір аліментів на утримання дитини суд керується наступним.
Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину врегульовані в статті 181 СК України.
Так, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
А за ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Отже, закон безальтернативно визначає, що спосіб стягнення аліментів (у частці від заробітку або в твердій грошовій сумі) залежить від волі одержувача аліментів.
У такому разі аргументи відповідача щодо неспроможност надавати аліменти у частці від його доходів та пропозиція сплати аліментів у розмірі 5 тис. грн щомісячно не мають для суду юридичного значення, а тому до уваги не беруться.
Відносно розміру аліментів на дитину суд зауважує таке.
Згідно з ч. 1-2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
При цьому наказне провадження, в якому стягуються аліменти на одну дитину в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, є безспірним (ч. 3 ст. 19 ЦПК).
Тому, враховуючи процитовані норми закону, позивач, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, має право у безспірному порядку стягнути з батька дитини аліменти в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу). За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача однієї чверті його заробітку (доходу), заявлені у позовному провадженні, повністю обґрунтовані й законні, а тому підлягають задоволенню.
Щодо стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років слід зазначити наступне.
Як установив суд, позивач та відповідач не перебувають і не перебували в зареєстрованому шлюбі. Тому до спірних правовідносин по утриманню матері малолітньої дитини необхідно застосувати положення ст. 91 СК України.
Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.2-4 ст.84 та ст. 86, 88 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Малолітній син сторін у справі проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 і перебуває на її утриманні та не досяг трирічного віку.
Тому, згідно з указаними вище нормами права, позивач має право на утримання.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Відповідач визнав позов частково, запропонувавши сплачувати матері його дитини утримання в розмірі 1500 грн на місяць.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів на користь позивача, суд керується цитованими вище нормами права, враховує роз`яснення Верховного Суду України та виходить із такого.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їхньої сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить із прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.
Особливістю аліментних зобов`язань на користь матері дитини, яка не досягла віку трьох років і з якою проживає дитина, є, зокрема, незалежність надання утримання від доходу матері дитини та наявність лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - неможливість чоловіка надавати таке утримання.
При вирішенні цивільних спорів суд керується принципом змагальності сторін, згідно з яким Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України).
Позивач підтвердила право на отримання аліментів на своє утримання згідно із сімейним законодавством.
Водночас відповідач не довів суду належними і допустимими доказами неспроможність виплати аліментів у частці 1/6 від його доходу. Адже, як випливає з відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_2 є людиною працездатного віку, на день ухвалення рішення має вік 32 роки. До суду відповідач не надав доказів хронічних хвороб і перебування у цьому зв`язку на лікарському обліку, доказів інвалідності тощо. Тому з наданого відзиву суд не вбачає жодних перепон для його працевлаштування та отримання заробітку.
Скарги на стан здоров`я відповідача у відзиві на позов оцінюються судом як неспроможні, як і решта його тверджень, зокрема, про не перебування в трудових відносинах, проживання за рахунок пенсійних виплат тощо, оскільки вони не обґрунтовані жодними доказами. Наявність у відповідача правового статусу учасника бойових дій не має жодного юридичного впливу на обов`язки відповідача в рамках сімейних правовідносин.
Відповідач не надав суду доказів про розмір свого доходу для належної оцінки стану його платоспроможності та оцінки висловленій позиції про оплату позивачеві аліментів на її утримання саме в розмірі 1500 грн. При цьому суд враховує відсутність доведених відповідачем обставин перебування на його утриманні інших осіб, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на інших дітей, а також доказів матеріальної спроможності позивача повністю утримувати себе на даний час, коли вона самостійно виховує однорічну дитину.
Тому, на думку суду, відповідач не довів неможливості надавати матеріальну допомогу позивачці у відсотковому відношенні від своїх доходів, зокрема, у розмірі 1/6 його доходів, як про це просить позивач.
Виходячи із норм права, які регулюють спірні правовідносини, керуючись принципом справедливості та розумності, захисту прав дитини та з урахуванням потреб позивача, зважаючи на не доведення відповідачем своєї неспроможності утримувати матір своєї малолітньої дитини, а також беручи до увагу готовність відповідача сплачувати на утримання дитини 5 тис. грн та на утримання позивача - 1,5 тис. грн, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини сторін спору у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 5 тис. грн, та на утримання позивача у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 1,5 тис. грн, щомісячно до досягнення дитиною віку трьох років.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 430 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Враховуючи викладене, суд допускає рішення про стягнення аліментів на користь позивача до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 2 662,4 грн грн згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір". Відповідна сума розрахована в такий спосіб: за кожну з двох заявлених позовних вимог сплаті підлягає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає: 3328 грн.* 0,4 * 2 = 2662,4 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 258, 259, 264 - 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та водночас не менше 5000 гривень, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - з 02.07.2026 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 1500 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 02.07.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2662,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя К.І. Апанасенко