Судові рішення

Ухвала № 139846595 у справі № 703/5512/26 від 17.09.2026

Ухвала від 17.09.2026 у цивільній справі № 703/5512/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, суддя Овсієнко І. В.

Справа№ 703/5512/26
СудСмілянський міськрайонний суд Черкаської області
СуддяОвсієнко І. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення17.09.2026
Надійшло до реєстру18.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139846595

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 703/5512/26

2/703/3220/26

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

у с т а н о в и в :

21.08.2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою від 21.08.2026 суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.09.2026 представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Хорошуном С.А. з використанням системи «Електронний суд» поданий відзив разом із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву. Відповідне клопотання обґрунтоване тим, що відповідач постійно проживає за кордоном, відтак не мав змоги отримувати поштову кореспонденцію, що направлена йому засобами поштового зв`язку за адресою місця проживання на території України. Про здійснення судового розгляду дізнався із мобільного застосунку «Дія», тому надалі здійснював пошук представника для захисту власних прав та законних інтересів в суді, а також підготовку до подання письмових документів, що пов`язано із необхідністю їх перекладу з англійської мови, відтак не мав змоги подати відзив у встановлений строк.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою суду від 21.08.2026 серед іншого, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.

Копію відповідної ухвали направлено відповідачеві на адресу зареєстрованого місця проживання, вказане відправлення повернуте без вручення через закінчення встановленого терміну зберігання.

Відомості про вручення відповідачеві копії ухвали про відкриття провадження в справі в порядку, що передбачений ст. 130, 272 ЦПК України - відсутні.

Разом із тим обставини, що на них посилається представник відповідача при обґрунтуванні причин пропуску процесуального строку на подання відзиву, є суттєвими для розгляду справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач проживає за кордоном, що сторонами не заперечується і вказана обставина об`єктивно перешкодила йому вчасно подати письмовий відзив, суд вважає, що процесуальний строк подання відзиву пропущений з поважних причин.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що поданий відзив відповідає вимогам, передбаченим ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, з метою недопущення обмеження права відповідача на доступ до суду та з метою економії процесуального часу, слід прийняти відзив на позовну заяву, продовживши строк на його подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 126-127, 260-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити відповідачеві процесуальний строк для подання письмового відзиву, який приєднати до матеріалів справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою https://court.gov.ua/fair/, справа №703/5512/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В.Овсієнко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2026 Ухвала № 139156617 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області