Справа № 703/5339/26
2/703/3125/26
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання відповідача у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в :
10.08.2026 АТ «А-Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 19.08.2026 відкрите провадження в справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яким встановлений строк для подання письмових заяв по суті справи.
17.09.2026 до суду надійшов відзив, розміщений представником відповідача, адвокатом Сухомудренком Б.В. в системі «Електронний суд» 16.09.2026. Відзив містить клопотання про проведення судового засідання із викликом сторін, а також витребування оригінальних примірників поданих позивачем доказів.
При розгляді заявлених клопотань суд керується наступним.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 7 статті 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Обґрунтовуючи підстави для судового розгляду справи в судовому засіданні із викликом сторін, відповідач посилається на винятково важливе значення справи та наявність тяжкого захворювання, при цьому не підтверджуючи останню обставину жодними доказами.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, оскільки предметом позову в даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, справа відноситься до категорії малозначних, у зв`язку із чим розглядається у спрощеному позовному провадженні, в даних справах склалася усталена судова практика, відтак клопотання в даній частині задоволенню не підлягає.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідач не позбавлена права та можливості викладати свої доводи у відповідних письмових заявах по суті справи.
Що стосується клопотання про витребування доказів, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідач, заявляючи клопотання про витребування доказів, не наводить навіть орієнтовного переліку доказів, що їх вважає за необхідне витребувати та не зазначає про заходи, вжиті для їх отримання.
З огляду на доводи відзиву, суд приходить до висновку, що обставини виникнення договірних правовідносин АТ «А-Банк» та відповідачки ОСОБА_1 останньою не заперечуються. Водночас, відповідач не згодна із правовою природою відповідного правочину, заперечуючи укладення договору позики та вбачаючи ознаки договору банківського рахунку.
За доводами позову, договір укладений відповідачкою шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, про що сторонами складена в простому письмовому вигляді анкета-заява, така містить рукописні підписи від імені осіб, що її уклали.
В даному випадку анкета-заява є електронною копією письмового доказу, не вважається електронним доказом.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 95 ЦПК України).
При цьому необхідність витребування зумовлена сумнівом у достовірності підпису у анкеті заяві, однак будь-яких доводів на підтвердження даних обставин не наведено.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство містить норму, що передбачає можливість витребування в сторони оригіналу електронного доказу в разі, якщо іншим учасником відповідність паперової копії такого доказу ставиться під сумнів.
Частиною 5 ст. 100 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З матеріалів позову вбачається, що паспорт споживчого кредиту підписаний сторонами електронним цифровим підписом із використанням ОТР-пароля.
На відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно зі ст. 7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.
Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.
За відсутності примірників електронного документу з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався такий відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування.
За обставин, коли відповідність копії доказу (як письмового, так і електронного) оригіналові, стороною під сумнів не ставиться, таким не є сумнів в автентичності підпису в письмовому документі, а обставини щодо незмінності документів підлягають доказуванню з допомогою інших засобів, суд не вбачає достатніх підстав для витребування оригіналів відповідних доказів.
Крім того, складові договору в даній справі, банківські виписки за своєю суттю є такими, що мають перебувати у володінні обох сторін, тому відповідачка як сторона відповідного правочину, не позбавлена можливості надати до суду оригінальні примірники документів та заявляти клопотання, що пов`язані із дослідженням їх змісту чи форми.
На підставі викладеного, керуючись статтями 84, 100, 279 ЦПК, суд,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотань відповідача про розгляд цивільної справи №703/5339/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/fair/ справа №703/5339/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В.Овсієнко