Справа № 675/543/26
Провадження № 2/675/714/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"08" вересня 2026 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В., за участю: секретаря - Гедзенюк В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 27 796,00 грн на відшкодування завданої майнової шкоди, та документально підтверджені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , в якій 30.01.2026 з квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище, власником якої є ОСОБА_2 , сталося залиття.
Зауважує, що відносно вказаного залиття, вона звернулася до КП «Житлокомунсервіс» з метою обстеження її квартири для встановлення причини та обсягу залиття.
05.02.2026 комісією КП «Житлокомунсервіс» складено акт обстеження квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , де зазначено, що причиною залиття (затоплення) квартири АДРЕСА_3 стало неналежне утримання власником/власниками квартири АДРЕСА_2 належного їм майна, а саме незачинене вікно в кімнаті призвело до критичного зниження температури в квартирі, внаслідок чого внутрішньоквартирна мережа водопостачання замерзла. В результаті часткового замерзання води в трубі подачі води до бойлера, виник підвищений тиск усередині металопластикової труби, яку в подальшому і вирвало із цанги, наслідком чого вода із внутрішньоквартирної мережі водопостачання потрапляла по швам між плитами перекриття із квартири АДРЕСА_2 до квартири АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 зазначає, що з метою визначення майнової шкоди внаслідок залиття, замовила оцінку за результатами якої визначено, що розмір збитків, який завдано в результаті залиття квартири, станом на момент складання звіту, становить 27 796,00 грн, а вартість послуг з проведення оцінки становить 6 000,00 грн.
В зв`язку з викладеним, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суддіІзяславського районного суду Хмельницької області від 15.04.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі. Запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13.07.2026 закрито підготовче провадження за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду клопотання, яким просить розглянути справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін.
У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину від 25.04.2017 та 10.04.2026, а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2017 та 10.04.2026, ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 471762114 від 07.04.2026, квартира АДРЕСА_4 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 - 2/3 частки та ОСОБА_2 - 1/3 частка.
Разом з тим, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0[телефон приховано] від 22.04.2026.
Як вбачається з інформації Ізяславської державної нотаріальної контори від 17.04.2026, спадкова справ після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - не заводилась.
Згідно повідомлення Ізяславської міської ради від 19.05.2026 № 1921/03-14 та 24.06.2026 № 2378/03-14, місце проживання ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до даних РТГ Ізяславської міської ради, було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 , та на день його смерті за даною адресою зареєстровані особи відсутні.
Отже єдиним власником квартира АДРЕСА_4 , є відповідач по справі ОСОБА_2 .
30.01.2026 сталося залиття належної для позивача квартири, що призвело до: часткового руйнування оздобленого шару штукатурки стін коридору, ванної кімнати, кухні, спальні, великої кімнати, їх насиченості вологою та, як наслідок, деформації; утворення плям від води темно - бежевого кольору на поверхнях стелі і стін; відставання та деформації обоїв на клеєвій основі в приміщеннях коридору, ванної кімнати, кухні, спальні та великої кімнати; пошкодження від вологи декоративної планки кухонного гарнітуру з подальшою деформацією; пошкодження внаслідок затоплення електропроводки та світильників; пошкодження від вологи лако - фарбового покриття вхідних дверей з подальшою деформацією.
Відповідно до Акту про залиття, складеного 05.02.2026 членами комісії КП «Житлокомунсервіс», причиною залиття (затоплення) квартири АДРЕСА_3 стало неналежне утримання власником/власниками квартири АДРЕСА_2 належного їм майна, а саме незачинене вікно в кімнаті призвело до критичного зниження температури в квартирі, внаслідок чого внутрішньоквартирна мережа водопостачання замерзла. В результаті часткового замерзання води в трубі подачі води до бойлера, виник підвищений тиск усередині металопластикової труби, яку в подальшому і вирвало із цанги, наслідком чого вода із внутрішньоквартирної мережі водопостачання потрапляла по швам між плитами перекриття із квартири АДРЕСА_2 до квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний акт підписано і складено комісією у складі: менеджера (управителя) житлового будинку ОСОБА_4 , юрисконсульта ОСОБА_5 , інженера охорони праці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 , власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_9 .
За результатами звіту про незалежну оцінку майна визначення матеріального збитку завданого власнику житлового приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_7 виготовленого ПП «Ізяслав-експерт» 27.02.2026, вартість пошкодженого майна в житловому приміщенні становить 27 796 грн.
Крім того, позивачем здійснено оплату за проведення вказаної незалежної оцінки визначення розміру завданих збитків в розмірі 6 000 грн.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями статті 319 ЦК України (ч. ч. 1, 2, 4, 5) передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності є абсолютним правом, яке здійснюється власником на свій розсуд незалежно від волі інших осіб. Одночасно на власника покладаються певні зобов`язання, зокрема витрати, пов`язані з майном, тягар його утримання та охорони. Також власник несе ризик випадкового знищення та пошкодження майна, він не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та інтересам громадян, інтересам суспільства.
Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За правилами статті 1166 Цивільного кодексу України, що регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із положень п. п. 7, 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45), слідує, що власник квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
За змістом норми статті 1166 ЦК України юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка заподіювача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина заподіювача шкоди.
У правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Згідно ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, факт залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , сталось внаслідок неналежного утримання власниками квартири АДРЕСА_2 , а саме, незачинене вікно в кімнаті призвело до критичного зниження температури в квартирі, у результаті чого внутрішньо квартирна мережа водопостачання замерзла, що спровокувало підвищений тиск усередині труби до бойлера, яку в подальшому вирвало із цанги і вода потрапляла по швам між плитами перекриття до квартири позивачки, що підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема актом про залиття від 05 лютого 2026 року, розмір заподіяної шкоди власнику квартиру підтверджено звітом про незалежну оцінку майна визначення матеріального збитку завданого власнику житлового приміщення ПП «Ізяслав-експерт» від 27.02.2026.
Таким чином, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що залиття квартири позивача сталося через витік води у квартирі відповідача поверхом вище, та внаслідок цих подій позивачу завдано майнової шкоди, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1331,20 грн, та витрати пов`язаних з проведенням оцінки майна в розмірі 6000,00 грн.
Слід також зазначити, що позивачем було долучено до матеріалів справи документи понесених судових витрат, а саме квитанцій про оплату палива від 30.01.2026, 31.01.2026, та 01.02.2026 на загальну суму 6585,70 грн, які понесені нею у зв`язку з терміновим прибуттям з м.Запоріжжя до м. Ізяслав, Хмельницької області задля швидкого відчинення квартири та надання нею доступу КП «Житлокомунсервіс» у зв`язку з залиттям квартири.
Разом з тим, з наданих позивачем квитанцій не можливо встановити особу, яка його придбала та на які цілі та в якій кількості використано придбане пальне. Крім того, матеріали справи не містять детального опису та розрахунку, щодо відстані з м. Запоріжжя до м. Ізяслав в обидві сторони, які проїхала ОСОБА_1 , який середній розхід палива її транспортного засобу на 100 км/год, відповідно неможливо визначити витрати паливо-мастильних матеріалів на 1 км пробігу.
Інших доказів позивачем на підтвердження даного факту не надано.
В зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на пальне в розмірі 6585,70 грн слід відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 796 (двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 00 коп майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп судового збору, та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп витрат, пов`язаних з оцінкою матеріального збитку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_8 , рнокпп - НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_9 , рнокпп - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич