ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м. Львів Справа № 607/2551/26 пров. № А/857/39861/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Валюха В.М.,
суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
за участю секретаря судового засідання Хоменчук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2026 року у справі №607/2551/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Денищенка Артура Сергійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення (суддя Якімець Т.І., час і місце ухвалення рішення - 18 червня 2026 року, м. Тернопіль),
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гуцалюк А.Р. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6538394 від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закриття провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2026 адміністративний позов задоволено частково. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуцалюк А.Р., до ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6538394 від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП скасовано, а провадження у справі - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Тернопільській області ДПП на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 532,48 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Тернопільській області ДПП на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
УПП в Тернопільській області ДПП, не погодившись із вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2026 у справі № 607/2551/26 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та визначив встановленими недоведені обставини. Як видно з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6538394 від 20.01.2026, позивач 20.01.2026 о 15 год. 08 хв., керував транспортним засобом OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 з забрудненим заднім номерним знаком, що не дає чітко визначити всі символи на відстані 20 м, чим порушив пункт 2.9 в) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Підставами для скасування постанови ЕНА № № 6538394 від 20.01.2026 за частиною першою статті 121-3 КУпАП у рішенні суду вказано, що відеозапис, який надано стороною відповідача не дає можливості встановити ступінь забрудненості номерного знака автомобіля «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач. Такі підстави для скасування постанови серії постанови ЕНА № № 6538394 від 20.01.2026 відносно ОСОБА_1 не відповідають дійсності та в повній мірі спростовуються матеріалами справи. Відеозаписом з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліцейських зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення позивачем, а саме керування ТЗ із забрудненим державним номерним знаком. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського також зафіксовано факт вчинення правопорушення, а також той факт, що позивач усував правопорушення, шляхом очищення переднього номерного знаку. Відеоматеріалами в сукупності підтверджується явна неможливість ідентифікації реєстраційного номеру транспортного засобу позивача.
Крім того, оскаржуваним рішенням постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Тернопільській області ДПП на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн, які не відповідають принципу співмірності, розумності та реальності судових витрат у вказаній справі.
Представник позивача подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу УПП в Тернопільській області ДПП залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/2551/26 від 18.06.2026 - без змін. Вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим із повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні представник позивача Гуцалюк А.Р. заперечив проти апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, при цьому, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ураховуючи, що відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника УПП в Тернопільській області ДПП, тому апеляційний розгляд справи у судовому засіданні проведено за відсутності представника відповідача.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6538394 від 20.01.2026 встановлено, що 20.01.2026 о 15 год. 08 хв., за адресою: вул. Генерала М. Тарнавського, 4, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Vivaro», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який не відповідає вимогам стандартів, а саме: забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку, чим порушив пункт 2.9 «в» ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Ухвалюючи рішення часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з долученими відео з нагрудних камер працівника поліції, з участю водія ОСОБА_1 , з якого не вбачається, що номерний знак НОМЕР_1 автомобіля «Opel Vivaro» був закритий іншими предметами чи забруднений; проаналізовані відеозаписи відтворюють процес спілкування з водієм та складання оскаржуваної постанови, утім не містять доказів забрудненості номерного знака, порядок перевірки такої забрудненості, зокрема з відстані у 20 метрів та ближче (відео з нагрудних камер 474770, 473071). Не дає можливості встановити ступінь забрудненості номерного знака й відео, надане відповідачем, яке зняте автомобільним реєстратором, що знаходився в службовому автомобілі працівників поліції. Так, на ньому зафіксовано, з-поміж іншого, рух ТЗ, яким керував позивач у зустрічному напрямку, однак відстань до автомобіля «Opel Vivaro» та кут зйомки не дає, поза розумним сумнівом, встановити забрудненість (її ступінь) номерного знака. Відповідачем не подано належних та допустимих доказів того, що забрудненість номерного знака не давала можливості чітко визначити його символи з відстані 20 метрів, що є обов`язковим для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6538394 від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу є незаконною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
За статтею 37 Закону № 3353-XII забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно із частиною першою статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з наявних у справі відеоматеріалів не вбачається, що номерний знак НОМЕР_1 автомобіля «Opel Vivaro» був закритий іншими предметами чи забруднений, а проаналізовані відеозаписи відтворюють процес спілкування з водієм та складання оскаржуваної постанови, утім не містять доказів забрудненості номерного знака, порядок перевірки такої забрудненості, зокрема з відстані у 20 метрів та ближче (відео з нагрудних камер 474770, 473071). Також не дають можливості встановити ступінь забрудненості номерного знака й відео, надане відповідачем, яке зняте автомобільним реєстратором, що знаходився в службовому автомобілі працівників поліції, на якому зафіксовано, з-поміж іншого, рух ТЗ, яким керував позивач у зустрічному напрямку, однак відстань до автомобіля «Opel Vivaro» та кут зйомки не дає, поза розумним сумнівом, встановити забрудненість (її ступінь) номерного знака. Відповідач не подав належних та допустимих доказів того, що забрудненість номерного знака не давала можливості чітко визначити його символи з відстані 20 метрів, що є обов`язковим для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП.
За приписами частин першої - четвертої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6538394 від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу є незаконною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, тому суд апеляційної інстанції їх відхиляє.
Стосовно доводів апелянта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн, які не відповідають принципу співмірності, розумності та реальності, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
За змістом частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Представник позивача подав до суду першої інстанції документи, які підтверджують понесені витрати на професійну правничу допомогу: договір про надання правничої допомоги № 27-01/1 від 27.01.2026; додаткову угоду № 1 від 28.01.2026 до договору про надання правничої допомоги № 27-01/1 від 27.01.2026, у якій вказано розмір гонорару складає 5 000 грн; акт наданих послуг № 28-01/1 від 28.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №27-01/1 від 27.01.2026 та додаткової угоди №1 від 28.01.2026; рахунок №28-01/1 від 28.01.2026 на суму 5 000 грн.
Колегія суддів, враховуючи складність справи та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката та часткове задоволення позовних вимог, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За приписами частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За змістом частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 139, 242, 272, 286, 292, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2026 року у справі № 607/2551/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 11.09.26