ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
17 вересня 2026 року м. Львів Справа № 460/13536/25 пров. № А/857/36512/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Глушка І. В.
суддів - Глазька С. М.
Шавеля Р. М.
перевіривши апеляційну скаргу Дьоміної Уляни Сергіївни як представника Пруцкової Наталії Миколаївни на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі № 460/13536/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням в частинв обраного способу відновлення порушеного права позиваа, Дьоміна Уляна Сергіївна як представник Пруцкової Наталії Миколаївни подала апеляційну скаргу.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
В силу частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Як вбачається з апеляційної скарги, яка подана до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку. Апеляційна скарга від 08 липня 2026 року відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 та частин сьомої, десятої статті 44 КАС України, підписана шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надіслана особою, яка зазначена як представник ОСОБА_1 - Дьоміною Уляною Сергіївною і доставлена до суду апеляційної інстанції в електронній формі з використанням ЄСІТС.
На підтвердження своїх повноважень Дьоміною Уляною Сергіївною до апеляційної скарги додано довіреність від 01.07.2026 на представництво інтересів позивача зокрема у судах.
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням "Електронного суду" в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. (пункт 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення ЄСІТС).
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (пункт 31 Положення ЄСІТС).
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами "Електронного суду". Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення) (пункт 32 Положення ЄСІТС).
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (пункт 34 Положення ЄСІТС).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб кваліфікованого електронного підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд».
Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Судом апеляційної інстанції перевірено, що долучене до апеляційної скарги доручення підписане електронним цифровим підписом довірителя, однак в розумінні частини четвертої статті 59 КАС України таке доручення не вважається юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача при оскарженні рішення суду у справі №460/13536/25.
Так, відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.
Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що долучений до апеляційної скарги документ із назвою «ДОВІРЕНІСТЬ» не є належним доказом підтвердження повноважень Дьоміної Уляни Сергіївни, оскільки такий не є нотаріально посвідченим документом та не містить необхідних реквізитів.
Верховний Суд у постанові від 23.06.2025 у справі №440/555/24 вказав, що порядок надання доступу користувачем його представнику(ам) до матеріалів судових справ через його електронний кабінет в системі «Електронний суд», визначений Положенням про АСДС, не відміняє порядку підтвердження повноважень на представництво особи в суді, визначений процесуальним законом - КАС України.
Таким чином скаржником не надано доказів належного уповноваження Дьоміної Уляни Сергіївни на вчинення процесуальних дій від імені ОСОБА_1 у розумінні частини другої статті 59 КАС України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про застосування правових наслідків, передбачених ч.4 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що така апеляційна скарга безвідносно до її змісту та форми, наявності документа про сплату судового збору, дотримання строків апеляційного оскарження за відсутності у представника скаржника, який є підписантом апеляційної скарги, відповідних повноважень безальтернативно підлягає поверненню. Виявлений зі недолік не зумовлює залишення апеляційної скарги без руху та, відповідно, не підлягає усуненню на виконання судового рішення (ухвали про залишення апеляційної скарги без руху).
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз`яснити, що відповідно до ч.8 ст. 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 296, 297, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дьоміної Уляни Сергіївни як представника Пруцкової Наталії Миколаївни на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі № 460/13536/25 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді С. М. Глазько
Р. М. Шавель