ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Львів Справа № 140/5660/25 пров. № А/857/40327/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (головуючий суддя: Каленюк Ж.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та рішення про коригування митної вартості товарів,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп», 26.05.2025 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 10 грудня 2024 року № UA205050/2024/000318/2 про коригування митної вартості товарів.
Обґрунтовує позов тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_1 ) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) № 24UA205050043961U4, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 3950,00 євро додано також транспортні витрати в сумі 37825,00 грн. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 9500,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, у зв`язку з чим давали можливість визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). Позивач вважає, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів, яких у товариства не може бути, є безпідставною з огляду на умови контракту та транспортування; митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
На зауваження митного органу щодо поставки товару з Нідерландів, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 листопада 2024 року МА56452843 видане в Австрії, позивач зазначив, що вказаний документ надав продавець при передачі транспортного засобу ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» для руху дорогами Європейського Союзу і він є тимчасовим дозволом на керування транспортним засобом, що жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару. Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного органу про не підтвердження транспортних витрат, адже ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» самостійно було надано калькуляцію транспортних витрат по доставці (власним ходом) автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_2 ), а на вимогу митного органу також надано копію договору про надання послуг від 30 листопада 2024 року № 30-3/11 та акт прийому-передачі послуг від 09 грудня 2024 року № 30-3/11; при цьому МК України не визначено перелік документів, що підтверджують транспортні виграти, а сума понесених витрат на транспортування митним органом під сумнів не ставилась.
Позивач також повідомив, що після надання ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» на вимогу митного органу додаткових документів Волинською митницею були зроблені додаткові зауваження, з яким позивач також не погоджується. Заперечуючи твердження митного органу про невідповідність платіжної інструкції вимогам до банківського платіжного документа та терміну оплати згідно з контрактом, позивач зауважив, що платіжна інструкція від 10 грудня 2024 року № 54 виготовлена через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та проведена банком; термін оплати не стосується ціни товару. Додатково, з метою уникнення непорозумінь, митному органу було надано ще й завірену печаткою та підписом банку платіжну інструкцію в іноземній валюті.
Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД № 24UA205050043961U4 від 09 грудня 2024 року було встановлено розбіжності у поданих документах та відсутність усіх даних для обчислення митної вартості, як-от: продавець товару зареєстрований в Нідерландах, натомість свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане в Австрії; контрактом передбачена передоплата за товар, однак банківських платіжних документів не надано; до калькуляції транспортних витрат від 09 грудня 2024 року не надано документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» на письмову вимогу митого органу надіслало копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року № 54, яка не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, не відповідає умовам передоплати, а сума оплати не відповідає сумі контракту. Інших документів позивач не надав, а надані не давали можливості застосувати перший метод визначення митної вартості. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) - на рівні 9500,00 євро (МД №UA205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року). Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 10 грудня 2024 року № UA205050/2024/000318/2 є законним та обґрунтованим.
Позивач, 19.011.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 листопада 2024 року між ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2719/NL, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар, зокрема автобус VDL Ambassador SB 200, що був у використанні (vin № НОМЕР_2 ), а покупець прийняти його та оплатити на умовах цього контракту (а.с. 17-21).
У подальшому, 09 грудня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW-Зевенберген (Нідерланди) товару Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL Berkhof, модель згідно з довідником - Ambassador 200, vin №XMGDE02FS0H017596; включаючи водія, загальна кількість сидячих місць - 40; загальна кількість стоячих місць - 43; для людей з обмеженими можливостями 1 місце; призначення - для перевезення пасажирів дорогами загального користування; тип двигуна - дизель; потужність - 160 kw; колісна формула - 4х2; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; країна виробництва - (NL), торгівельна марка VDL" (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування подав МД №24UA205050043961U4 (а.с. 37-38). Фактурна вартість імпортованого товару становить 3950,00 євро (еквівалентно 173233,9710 грн). Митну вартість визначено на рівні 211058,97 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 37825,00 грн). Для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 листопада 2024 року № 0711NL (а.с. 17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 листопада 2024 року № 10241037 (а.с. 22), калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року (а.с. 56), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21 грудня 2023 року № НОМЕР_3 (а.с. 48), свідоцтво про допуск до транспортного засобу від 27 листопада 2024 року №А56452843 (а.с. 52), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) AF01331193 від 04 грудня 2024 року (а.с. 116), висновок експерта від 09 грудня 2024 року № 1943 (а.с. 68), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 09 грудня 2024 року № 091224142 (а.с. 111 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 03 грудня 2024 року № 24NLDЕЕ9СNV71АСDА8 (а.с. 35), фото (а.с. 117 зворот-120).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) продавець товару відповідно до контракту від 26 листопада 2024 року № 2719NL - фірма Womy equipment supply B.V. зареєстрована в Нідерландах та поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 листопада 2024 року № НОМЕР_4 видане в Австрії; 2) пунктом 5 контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL передбачена оплата за товар, однак банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, не надано; 3) декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 123).
У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року № 54 (а.с. 25).
Волинська митниця 10 грудня 2024 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2024/000318/2 (а.с. 44). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні декларанту). Також вказано, що надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, бо вона не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах; платіжна інструкція не відповідає умовам передоплати, визначеним в пункті 5 контракту (оплата проведена 10 грудня 2024 року - після ввезення оцінюваного товару на територію України), а сума оплати за цією платіжною інструкцією не відповідає сумі контракту. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року) на рівні 9500,00 євро. Тут же вказано, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено, - пасажирського автобуса ідентичної марки "VDL Berkhof", модель "Ambassador 200", країна походження (EU), календарний та модельний рік виготовлення - 2008, з подібними технічними характеристиками (6693 куб.см, 160 kw, 40 сидячих та 43 стоячих місця), який ввезено на митну територію України на ідентичних умовах поставки EXW Zevenbergen, NL від ідентичного продавця Womy equipment supply B.V. та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт).
Також 10 грудня 2024 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2024/001232 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 43).
Товар було випущено у вільний обіг за №24UA205050044215U0 від 11 грудня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с. 39-40).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не встановив (не довів) наявність розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до митного оформлення Автобусу міського, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL Berkhof, модель згідно з довідником - Ambassador 200, vin № XMGDE02FS0H017596 позивачем подано:
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 листопада 2024 року № 0711NL (а.с.17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 листопада 2024 року № 10241037 (а.с.22), калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року (а.с.56), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21 грудня 2023 року № НОМЕР_3 (а.с.48), свідоцтво про допуск до транспортного засобу від 27 листопада 2024 року № А56452843 (а.с.52), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) AF01331193 від 04 грудня 2024 року (а.с.116), висновок експерта від 09 грудня 2024 року № 1943 (а.с.68), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 09 грудня 2024 року № 091224142 (а.с. 111 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 03 грудня 2024 року № 24NLDЕЕ9СNV71АСDА8 (а.с. 35), фото (а.с. 117 зворот-120).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання цієї вимоги декларант, у відповідь на електронне повідомлення митниці, надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року № 54 (а. с. 25, 111) та зазначив, що більше наявних документів для підтвердження заявленої вартості товару надаватись не будуть (а. с. 112).
Однак, 10 грудня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА205050/2024/000318/2.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрактом від 26.11.2024 № 271911NL, укладеним між ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с. 15-21).
Згідно з пунктами 1, 2 контракту його предметом є 10 автобусів, з-поміж іншого, автобус VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_1 ); його ціна 3950,00 євро, загальна вартість контракту становить 39500,00 євро.
Ідентифікаційні ознаки товару, умови поставки, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 26 листопада 2024 року № 10241037 (а.с. 22, переклад а.с. 23) автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_1 ) - 3950,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 24UA205050043961U4 від 09.12.2024 (графа 22).
До митної декларації надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.12.2024 № 54 та від 16.12.2024 № 56, відповідно до яких позивач перерахував на рахунок продавця 27650,00 євро (а.с. 24) та 11850,00 євро (а.с. 25), тобто згідно з пунктом 2 контракту від 07 листопада 2024 року № 0711NL за усі 10 транспортні засоби.
Суд апеляційної інстанції відхиляє покликання скаржника про те, що ці платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в контракті від 26 листопада 2024 року № 2719NL та інвойсі 26 листопада 2024 року № 10241037.
Так, у платіжних інструкціях вказано призначення платежу «Рrерауment for the vehicle according to the contract 2719NL DD 26.11.2024. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Womy Equipment Supply B.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Такі платіжні інструкції оформлені з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною. Про оформлення документа такого формату роз`яснено у листі Акціонерного товариства ПУМБ LSK-07.8/155 (а.с. 28-29).
В порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав також копії заяви про купівлю іноземної валюти від 10.12.2024, від 16.12.2024 (а. с. 26-28).
Аналіз наведених документів, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що заявлена декларантом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту контракту від 26 листопада 2024 року № 2719NL (пункт 3), сторонами узгоджено умови поставки товаруЗевенберген (Нідерланди). Такі ж умови вказано в інвойсі від 26 листопада 2024 року № 10241037.
Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 39 250,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію від 09 листопада 2024 року (а.с. 56). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України митного органу надано копії договору про надання послуг від 30 листопада 2024 року № 30-3/11 (а.с. 29-31), акта прийому-передачі від 09 грудня 2024 року № 30-3/11 (а.с. 32).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що що між ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 30 листопада 2024 року № 30-3/11, відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200 vin № НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення - місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 39250,00 грн (пункт 5.1 договору).
На виконання вимог пунктом 2.2 договору про надання послуг, сторони 09 грудня 2024 року склали акт прийому-передачі наданих послуг транспортування транспортного засобу автобуса VDL Ambassador SB 200 vin № НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 39250,00 грн та розподіляються таким чином: 37825,00 грн вартість транспортування за межами території України, 1425,00 грн вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 30 листопада 2024 року та в акті прийому-передачі послуг від 09 грудня 2024 року відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса, узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 25 листопада 2024 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (25,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно висновків Верховного Суду у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З умов контракту та рахунка-фактури не підтверджується, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
Щодо покликання митного органу про те, що продавець товару згідно з контрактом від 26 листопада 2024 року № 2719NL фірма Womy Equipment Supply B.V. зареєстрована в Нідерландах та поставка товару відповідно до супровідних документів здійснювалася з Нідерландів, проте свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 49) видане в Австрії, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в пункті 1 контракту від 26 листопада 2024 року № 2719NL продавець гарантував належність йому на праві власності товару, який є предметом продажу, та що товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.
Директивою Ради Європейського Союзу від 29 квітня 1999 року № 1999/37/ЄС Про реєстраційні документи на транспортні засоби визначено обсяг інформації, що міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, які видають держави - члени Європейського Союзу. При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядженням транспортним засобом.
У листі від 24 квітня 2025 року на запит позивача фірма Womy Equipment Supply B.V. пояснила, що на момент продажу була власником транспортного засобу VDL Berkhof Ambassador 200, vin № НОМЕР_1 , свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 27 листопада 2024 року № А56452843 не є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу від 29 квітня 1999 року № 1999/37/ЄС про реєстраційні документи для транспортних засобів; на момент продажу власником цього ьранспортного засобу була компанія Womy Equipment Supply B.V., видача Свідоцтва про допус транспорного засобу до експлуатації в іншій державі-члені ЄС (Австрія) є законною та відповідаж положенням Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.09.2009 про страхування цивільно-правової відповідальності щодо використання наземних транспортних засобі; підготовка експортних документів (у т.ч. страхового полісу, свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації) була здійснена цією компанією, витрати на підготовку експортних документів включені в ціну продажу (а.с. 46, переклад а.с. 47).
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що місце видачі свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації в Австрії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для невизнання митної вартості.
Отже, перевіривши товарно-супровідні документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, суд апеляційної інстанції вважає, що такі містили належні, об`єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої митної вартості.
Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2024 року № UA205050/2024/000318/2 підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 140/5660/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська