УХВАЛА
17 вересня 2026 року
м. Київ
справа №420/37447/25
адміністративне провадження № К/990/40479/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Валентин Валентинович, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі, за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо складання довідки про обставини травми і зобов`язання видати нову довідку, зазначивши, що травма є пораненням, яке пов`язане зі захистом Батьківщини.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 клопотання В/ч НОМЕР_1 задоволено та закрито провадження у справі № 420/37447/25 на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Керуючись частиною п`ятої статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262 «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що непогодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржниця) подала апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі 420/37447/25 повернув особі, яка її подала, дійшовши висновку, що вона подана з порушенням частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки не підтверджено адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка підписала апеляційну скаргу.
10.07.2026 ОСОБА_1 повторно подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та зобов`язано скаржницю надати до суду докази сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору та вказала, що її слід звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 420/37447/25 на підставі статті 52 КАС України та статті 5 Закону України «Про судовий збір» як процесуального правонаступника позивача, повністю звільненого від сплати судового збору на підставі пунктів 9, 12 та 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко В.В., звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржниця, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд виходить з такого.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору. Так, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною шостою статті 296 КАС України спеціально обумовлено, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що вона не усунула недоліки апеляційної скарги та не надала докази сплати судового збору при її поданні.
При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору не надала доказів, які б підтверджували статуси особи з інвалідністю I та II груп, військовослужбовця, учасника бойових дій, тощо.
Автор касаційної скарги вказує про порушення судом апеляційної інстанції статті 52 КАС України та ігнорування факту звільнення первинного позивача від сплати судового збору ухвалою про відкриття провадження та звертає увагу, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у цій справі було відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 . Суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогу ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як військовослужбовця у справі, пов`язаній із виконанням військового обов`язку, що не було враховано судом апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги без руху та повернення апеляційної скарги.
Скаржниця стверджує, що відповідно до статті 52 КАС України, залучений процесуальний правонаступник вступає у процес на тій самій стадії та перебирає на себе весь обсяг процесуальних прав і пільг, які мав первинний позивач у спірних правовідносинах.
Щодо доводів скаржниці Суд зауважує, що статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржникцею не виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху що сплати судового збору.
Скаржниця у касаційній скарзі наполягає, що позаяк ОСОБА_2 був звільнення від сплати судового збору за пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як військовослужбовця у справі, пов`язаній із виконанням військового обов`язку, то відповідно до статті 52 КАС України залучений процесуальний правонаступник вступає у процес на тій самій стадії та перебирає на себе весь обсяг процесуальних прав і пільг, які мав первинний позивач у спірних правовідносинах.
Між тим варто зауважити, що задовольняючи клопотання В/ч НОМЕР_1 та закриваючи провадження у справі Кіровоградський окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.07.2026 установив, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приписами пункту 5 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Цей суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України.
Реагуючи на доводи ОСОБА_3 . Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Водночас ОСОБА_3 не вказує, що зверталася до суду із клопотанням про заміну сторони у справі її правонаступником, відповідно суд не ухвалював рішення про вступ правонаступника у справу № 420/37447/25, що спростовує доводи скаржниці щодо порушення судом апеляційної інстанції положень статті 52 КАС України.
Крім того звільнення від сплати судового збору на підставі статті 5 Закон № 3674-VI пов`язане з конкретною особою, яка має особливий соціальний та правовий статус. Процесуальне правонаступництво (стаття 52 КАС України) передбачає перехід лише процесуальних прав та обов`язків у справі, але не особистого статусу громадянина (наприклад військовослужбовця, учасника бойових дій, особи з інвалідністю тощо).
Отже, суд апеляційної інстанції зважив на те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою від 15.07.2026 (не надано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги відповідно до частин другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, вказавши й про те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржниці із відмовою судом апеляційної інстанції у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги без наведення обґрунтованих доводів щодо допущення судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Водночас відповідно до останнього абзацу частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості після усунення виявлених недоліків апеляційної скарги звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Валентин Валентинович, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов