УХВАЛА
17 вересня 2026 року
м. Київ
справа №320/54507/24
адміністративне провадження №Зі/990/149/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В. від участі в розгляді справи №320/54507/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та нечинним рішення в частині та положення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Ради приватних виконавців України №71 від 28 червня 2024 року в частині затвердження Положення про Центр підготовки та підвищення кваліфікації приватних виконавців;
- визнати протиправним та нечинним Положення про Центр підготовки та підвищення кваліфікації приватних виконавців, затверджене рішенням Ради приватних виконавців України №71 від 28 червня 2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року провадження у справі закрито.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року залишено без змін.
29 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у цій справі.
09 вересня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В. від розгляду цієї справи.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає, що встановлений законом тридцятиденний строк розгляду касаційної скарги не дотримано, при цьому матеріали справи перебувають у Верховному Суді з 28 липня 2026 року, а сама справа не потребує очікування надходження її матеріалів чи додаткового формування касаційного провадження. Усі учасники справи подали передбачені процесуальним законом заяви, а заявниця, зі свого боку, п`ять разів зверталася до суду з клопотаннями про прискорення розгляду справи та повідомляла суд про актуальні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас, попри зазначені обставини, касаційну скаргу дотепер не розглянуто, а колегією суддів не повідомлено про будь-які об`єктивні причини затримки її розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді-доповідача: Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В.) від 15 вересня 2026 року заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В. визнано необґрунтованою.
Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В., від розгляду справи №320/54507/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає указану справу, у порядку, передбаченому частиною першою статті 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2026 року для розгляду заяви визначено суддю Верховного Суду Загороднюка А.Г.
Як убачається зі змісту заяви про відвід, скаржниця посилається на недотримання колегією суддів тридцятиденного строку розгляду касаційної скарги, передбаченому приписами статті 342 КАС України. Стверджує, що сама справа не потребує очікування надходження її матеріалів чи додаткового формування касаційного провадження. Зазначає, що усі учасники справи подали передбачені процесуальним законом заяви, а заявниця, зі свого боку, п`ять разів зверталася до суду з клопотаннями про прискорення розгляду справи та повідомляла суд про актуальні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас, попри зазначені обставини, касаційну скаргу дотепер не розглянуто, а колегією суддів не повідомлено про будь-які об`єктивні причини затримки її розгляду.
Вирішуючи, чи є заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі суддів Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В., обґрунтованою, Суд керується таким.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Білух проти України", заява № 33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими заявниця обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів від участі в розгляді справи № 320/54507/24, уважаю, що доводи скаржниці про наявність сумнівів у неупередженості і об`єктивності колегії суддів є безпідставними, позаяк, в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх упередженість чи зацікавленість у результаті розгляду цієї справи, або доказів про дійсний вплив інших осіб на хід розгляду справи.
Водночас, порушення строку розгляду справи пов`язується лише зі значним навантаженням щодо розгляду справ, які перебувають у провадженні цієї колегії суддів.
Тривалість розгляду справи, порядок формування графіка судового навантаження, черговість призначення справ до розгляду, а також незгода учасника справи з процесуальними діями чи бездіяльністю суду не належать до передбачених законом підстав для відводу судді. Жодних доказів того, що непризначення справи до розгляду було зумовлене особистим ставленням суддів до заявниці або мало дискримінаційний чи вибірковий характер, до заяви не додано.
Отже, такі доводи заявниці не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність чи упередженість колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Уханенка С.А., суддів Білак М.В., Жука А.В. від розгляду в справі № 320/54507/24.
При цьому інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість вказаної колегії суддів або їх необ`єктивність під час розгляду в справі № 320/54507/24, заявницею не наведено, а суддею не встановлено.
Заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності суддів, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як із погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію».
Ураховуючи, що наведені заявницею на обґрунтування заяви обставини не були підтверджені, то підстав для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В. у цій справі немає.
Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи зазначених суддів Верховного Суду і викликали необхідність їх відводу від розгляду справи №320/54507/24, відсутні.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого відводу суддям Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Уханенка С.А., суддів Білак М.В., Жука А.В. у справі № 320/54507/24, вважаю, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова Уханенка С.А., Білак М.В., Жука А.В. від розгляду справи №320/54507/24- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та не може бути оскарженою.
...........................
А.Г. Загороднюк,
Суддя Верховного Суду