НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 680/566/26
2/680/560/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Новий Колектор»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор»(далі - ТОВ «Новий Колектор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр») було укладено кредитний договір № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року, відповідно до якого ТОВ «Споживчий Центр» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн, строком на 14 днів, на умовах строковості, платності. Вказує, що договір укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
09 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу №СЦ-09102024, відповідно до якого ТОВ «Споживчий Центр» відступило на користь ТОВ «Новий Колектор» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року, що укладений між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 .
Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором, у результаті чого виникла заборгованість за договором № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року в сумі 15 000 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 000 грн - заборгованість за процентами.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 15 000 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат пов`язаних внаслідок відправлення копії позовної заяви в розмірі 205,38 грн.
Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» у судове засідання не з`явився, серед іншого в позовній заяві вказав про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Судова повістка вручена, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулась на адресу суду.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 17 вересня 2026 року постановив ухвалу.
Процесуальні дії у справі
24 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.
24 серпня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із відсутністю даних про належне повідомлення відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
10 грудня 2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 10 грудня 2020 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Q885», укладено кредитний договір № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (пункт 1.1 Пропозиції) (арк. спр. 10-11).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у Заявці (п.1.3 Пропозиції).
Сума кредиту - 5 000 грн. Строк на який надається кредит - 14 днів з дати його надання (первинний строк). Проценти у розмірі 1 400 грн сплачуються до 23 грудня 2020 року ( умови Заявки).
Фіксована процентна ставка «Економ»- 2 % за 1 день користування Кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків ( умови Заявки).
Пролонгація строку користування Кредитом здійснюється Позичальником шляхом сплати ним Процентів за весь попередній строк користування Кредитом, що надає право Позичальнику повернути Кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою Процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати Процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума Процентів за договором досягне максимального розміру (умови Заявки).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Q885» (арк. спр. 15).
Відповідно до даних платіжного документу від 10 грудня 2020 року здійснено перерахування кредитних коштів за договором № 10.12.2020-100003066 у сумі 5 000 грн, рахунок НОМЕР_1 (арк. спр.16).
Даними відповіді АТ «ОщадБанк» від 17 серпня 2026 року та випискою по особовому рахунку підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку відкрито рахунок № НОМЕР_2 (UAH), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , на який 10 грудня 2020 року зарахований платіж у розмірі 5 000 грн (арк. спр.53-55).
09 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №СЦ-091024-14, відповідно до умов якого від ТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10.12.2020-100003066 на загальну суму 15 000 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру боржників, актом прийому - передачі, платіжними інструкціями (арк.спр.21-24, 25-27,28, 29-30).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (у редакції чинній на момент укладення договору факторингу) (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «Новий Колектор» за договором про надання кредиту № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року,укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 .
Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року.
Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «Q885», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).
Кредитні кошти у розмірі 5 000 грн були перераховані відповідачу, що підтверджуються платіжним документом, випискою по банківському рахунку (арк. спр. 16, 55).
Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.
У подальшому позивач ТОВ «Новий Колектор» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами Договору сторони встановили строк кредитування 14 днів (до 23 грудня 2020 року), а тому із урахуванням розміру неповернутої суми кредиту - 5 000 гривень, процентної ставки і строку кредитування, розмір заборгованості за відсотками становить 1 400 грн (5000 х 2% х 14), а розмір загальної простроченої заборгованості за договором, який підлягає стягненню з відповідача, становить 6 400 гривень (5 000+ 1 400).
Однак, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 10 000 гривень станом на 02 березня 2021 року (арк. спр.18-20), тобто як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Доказів продовження позивачем строку кредитування на умовах визначених у Заявці суду не надано.
Виходячи із викладеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за договором складає 15 000 грн, оскільки такий проведений без урахування умов договору, а також всупереч вимог закону.
Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч. 3 ст.133 ЦПК України).
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову ( 15 000 грн) та часткового задоволення позову (6400 х 100 : 15000 = 42,66%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог :
-судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 135,77 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 42,66%);
-документально підтверджені витрати пов`язані з розглядом справи, а саме її підготовкою (відправлення копії позову з додатками відповідачу) у розмірі 87,61 грн (205,38 х 42,66%=87,61).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 10.12.2020-100003066 від 10 грудня 2020 року у розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 400 грн - заборгованість за процентами.
В іншій частині позову -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 77 коп. сплаченого судового збору та 87 (вісімдесят сім) гривень 61 коп. витрат,пов`язаних з розглядом справи, а всього 1 223 (одну тисячу двісті двадцять три) гривні 38 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: Алмазова Генерала, буд. 13, оф.601, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 а, місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя А. О. Олійник