Справа №716/1671/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
16.09.2026 м.Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєва О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И Л А:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин як рідних братів між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 3 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суд зазначає, що ця заява повинна відповідати вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Відповідно до ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Тобто з вищевикладеного вбачається, що суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою чітко визначено мету встановлення юридичного факт родинних відносин, а саме зазначення конкретних юридичних наслідків, які виникнуть для заявника у зв`язку із встановленням цього факту, а також вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
Із заяви ОСОБА_1 вбачається що встановлення факту родинних відносин заявнику потрібно для реалізації права на спадщину, що відкрилася після смерті брата ОСОБА_3 , як спадкоємця другої черги відповідно до ст.1262 ЦК України. Проте заявником не зазначено, що зроблено для виправлення помилок у написанні його прізвища та прізвища його брата, до яких державних органів він з цього приводу звертався.
Отже, заявник повинен зазначити та подати суду докази на підтвердження звернення до органу який видав документ про неможливість чи відмову у внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, також достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для нього юридичні наслідки і не пов`язане із спором про право.
Крім цього, в заяві про встановлення факту родинних відносин заявником зазначено заінтересованою особою сестру ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що вона може підтвердити факт споріднення між братами. При цьому в заяві не обґрунтовано заінтересованість вказаної особи у встановленні факту родинних відносин, оскільки заінтересованість особи визначається в залежності від мети встановлення факту родинних відносин.
Враховуючи мету встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 в заяві не викладено обставин щодо повного кола спадкоємців, щодо яких встановлений факт може вплинути на їх права та обов`язки, як таких, що крім нього мають право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , а саме дружини, його дітей, інших братів та сестер загиблого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного вважаю, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, а заявнику надати десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення ухвали.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 258-259 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз`яснити, що у разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви в зазначений строк вона буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ПУХАРЄВА