Справа № 138/3242/26
Провадження №:2-з/138/13/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2026 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом та заявою про забезпечення позову, в якому вона просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування обсягів спожитого газу за період з жовтня 2023 по березень 2026 року, зобов`язати відповідача здійснити коригування обсягів спожитого газу за період з жовтня 2023 по березень 2026 року, визнати протиправним здійснений відповідачем розрахунок заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з жовтня 2023 по березень 2026 року та зобов`язати здійснити перерахунок заборгованості.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, зокрема, що позивач є володільцем особового рахунку НОМЕР_1 , ЕІС-код:56ХМ01С61921084Z, що закріплений за об`єктом газопостачання, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Послуги з розподілу за вказаним особовим рахунком надає Вінницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України». 01.05.2026 заявник засобами поштового зв`язку отримав повідомлення про припинення розподілу природного газу з 07.05.2026 у зв`язку з наявністю заборгованості у розмірі 1 003 грн. 84 коп. Разом з тим, він не погоджується з вказаним рахунком заборгованості, оскільки вважає його незаконним та таким, що порушує його права, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним вище позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України». Враховуючи те, що позивач вважає розрахунок заборгованості незаконним та оскільки повідомлення Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» є підставою для застосування примусових заходів з припинення газопостачання, заявник, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, просив суд заборонити ТОВ «Газорозподільні мережі України», а також будь-яким іншим органам, підприємствам, установам та організаціям за зверненням ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти дії щодо відключення об`єкта заявника від газопостачання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, зокрема, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи таке.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а в судовому рішенні про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування підстав для забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Так, підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник зазначає ту обставину, що 01.05.2026 від Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі» на його адресу надійшло попередження про припинення розподілу природного газу з 07.05.2026 року через наявну заборгованість, з якою він не згоден та у зв`язку з чим подав відповідний позов.
При цьому, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПТЕСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу (підпункт 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ).
Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (див. пункт 83 постанови ВП ВС від у справі № 344/13201/23)
За своєю суттю постачання природнього газу передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання природного газу споживачу оператором газорозподільних систем є тривалим і у разі припинення постачання та встановлення судом безпідставності нарахування боргу споживачеві (як підстави для припинення постачання природнього газу, яка наведена в отриманому споживачем повідомлені), процедура відновлення постачання природнього газу споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача.
Заявник (позивач) не погоджується з наявністю у нього заборгованості за розподіл природного газу, що є предметом позову, а тому використання інституту процесуального права забезпечення позову шляхом заборони оператору ГРМ припинити йому постачання природнього газу буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.
В разі незастосування такого виду забезпечення позову це призведе до того, що споживач змушений буде ініціювати спір про відновлення газопостачання в межах іншого судового процесу.
Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення газопостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем умов оплати за послуги з розподілу природного газу.
Разом з тим, суд може заборонити припиняти розподіл природного газу тільки оператору ГРМ, а не невизначеному колу осіб, як про те просить заявник, а тому заява підлягає частковому задоволенню.
Крім того, враховуючи те, що заявник та ТОВ «Газорозподільні мережі України» мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», то копію даної ухвали суду слід направити до їх електронних кабінетів. При цьому, суд роз`яснює право сторін отримати копії ухвали суду у паперовому варіанті за окремою заявою.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 149-151, 153, 258-260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.
В порядку забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вчиняти дії щодо повного чи часткового припинення/відключення газопостачання та послуг розподілу/постачання природного газу до об`єкту газопостачання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , володілець особового рахунку ОСОБА_1 , ЕІС-код:56ХМ01С61921084Z до набрання рішенням суду законної сили.
Копію ухвали суду направити сторонам за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Б.Київська