Справа № 686/22725/26
Провадження № 2/686/11248/26
УХВАЛА
про продовження строку
для усунення недоліків позовної заяви
16 вересня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного Акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» подану та підписану представником Морозовою Оленою Володимирівною до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
ВСТАНОВИЛА:
Представник позивача Морозова Олена Володимирівна, діючи в інтересах Приватного Акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна», через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.08.2026 року залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
В вересні 2026 року до суду надійшла заява представника позивача Морозової Олени Володимирівни про усунення недоліків, які усунено частково.
Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що на підтвердження своїх повноважень на звернення до суду з цим позовом від імені Приватного Акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» представником Морозовою Оленою Володимирівною додано лише довіреність від 05.01.2026 року. Документи, які підтверджують трудові відносини або інші відносини представника на підтвердження права самопредставництва юридичної особи до позовної заяви не надані.
Частина 1 статті 58 ЦПК України визначає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само представництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник визначено частиною 1статті 60 ЦПК України.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, само представництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами само представництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами само представництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року само представництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її само представництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» підписано представником позивача Морозовою Оленою Володимирівною.
На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача до позовної заяви додано довіреність від 05.01.2026 року.
Водночас документів, які підтверджують наявність у Морозової Олени Володимирівни права діяти від імені юридичної особи в порядку само представництва, зокрема статуту, положення, трудового договору (контракту) або посадової інструкції, до позовної заяви не додано.
Також до позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, що Морозова Олена Володимирівна має статус адвоката та право здійснювати представництво інтересів позивача в суді як адвокат.
Отже, надана довіреність сама по собі не підтверджує наявності у ОСОБА_2 права на підписання позовної заяви та звернення до суду від імені позивача, оскільки до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження її права здійснювати таке представництво.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024 року у справі № 461/6489/19 (провадження № 61-9753ск24).
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина шоста статті 127 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 120, 127 ЦПК України суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.
В разі неусунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа