ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21597/26
провадження № 2-о/753/681/26
У Х В А Л А
про повернення заяви
16 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису,
ВСТАНОВИЛА:
15 вересня 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Заява обгрунтован тим, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року. Від шлюбу подружжя має малолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з моменту розірвання шлюбу та до цього часу ОСОБА_4 вчиняє стосовно ОСОБА_3 та дитини психологічне насильство у зв`язку з чим, заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2026 року цивільна справа була розподілена для подальшого розгляду на суддю Котенко Р. В.
Заявниця просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 строком на шість місяців, яким:
- заборонити ОСОБА_4 наближатися на визначену відстань (не менше 100 метрів) до місця проживання заявниці: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_4 наближатися до місця навчання дитини - ліцей "Едюкейтер" (02140, м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, буд. 10а);
- заборонити ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори та контактувати з заявницею особисто і через третіх осіб, крім випадків, пов`язаних із судовими провадженнями та виконання батьківських обов`язків у визначеному судом порядку;
- обмежити спілкування ОСОБА_4 з малолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у присутності матері або у порядку, встановленому судом;
- заборонити ОСОБА_4 переслідувати заявницю та вчиняти дії, спрямовані на психологічний тиск щодо неї і дитини.
Вивчивши заяву та долучені до неї документи, суддя дійшла висновку, що заява підлягає поверненню заявниці з таких підстав.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Статтею 350-2 ЦПК України визначений виключний перелік осіб, які можуть звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Так, зокрема, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
З огляду на зміст заяви, заявниця відносить ОСОБА_3 та малолітню доньку до осіб, які постраждали від домашнього насильства внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 . Зокрема, заявниця зазначає про психологічний тиск та переслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частинами 2, 3 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Із змісту заяви вбачається, що постраждалою особою є ОСОБА_3 та її малолітня донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а кривдником, щодо якого заявниця просить видати обмежувальний припис, заявниця зазначає ОСОБА_4 , який зі слів заявниці є колишнім чоловіком ОСОБА_3 та батьком дитини ОСОБА_2 .
З долученої до заяви копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2022 року у справі № 753/2067/22 вбачається, що судом був розірваний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З актового запису про народження ОСОБА_2 вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Доказів того, що ОСОБА_3 є колишньою дружиною ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Крім того, суд констатує, що підписантом заяви про видачу обмежувального припису є ОСОБА_1 .
Докази тієї обставини, що особа, щодо якої нібито застосовано домашнє насильство та підписант цієї заяви одна й та сама особа, матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять будь-яких документів на підтвердження представництва ОСОБА_1 інтересів ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_2 , як і не містять доказів, що ОСОБА_1 є колишньою дружиною ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене у суду відсутні підстави вважати, що заявниця ОСОБА_1 , як і ОСОБА_3 відносяться до осіб, які можуть подати до суду заяву про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на наведене вище обгрунтування, заяву слід повернути заявниці, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст.185, 260, 261, 294, 350-1 - 350-4, 353, 354 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Котенко