16.09.2026 Справа № 756/4487/26
Номер справи 756/4487/26
Номер провадження 2-а/756/72/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року суддя Оболонського районного суду Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.03.2026 о 08:58:11 сержантом поліції Власюк В.Р. складено постанову серії ЕНА № 6808409, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху України (неподання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді з перехрестя кругового руху), з накладенням штрафу у розмірі 510 грн.
Позивач вважає постанову протиправною та незаконною посилаючись на те, що вона складена виключно на підставі суб`єктивних пояснень інспектора, без пред`явлення позивачу відеозапису на місці складення постанови та без надання можливості його переглянути; індикатор запису нагрудної камери під час зупинки не світився, що ставить під сумнів сам факт відеофіксації; на письмовий запит позивача про надання запису змістовної відповіді не отримано. Транспортний засіб було зупинено в рамках проведення поліцейського заходу («Зброя/вибухівка»), першим до автомобіля підійшов інший поліцейський, який перевірив документи пасажира, порушення не зафіксував та дозволив рух далі, і лише після цього до позивача підійшла сержант Власюк В.Р. з повідомленням про нібито вчинене порушення ПДР. Безпосередньо перед транспортним засобом позивача з кругового перехрестя без подання сигналу повороту виїжджали щонайменше два інших автомобілі, до водіїв яких заходів не вживалося, що, на думку позивача, свідчить про вибірковість притягнення до відповідальності.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.06.2026 представник Департаменту патрульної поліції надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні повністю, зазначивши, зокрема, що факт учинення позивачем адміністративного правопорушення досліджено та встановлено уповноваженим поліцейським безпосередньо під час виявлення порушення. На підтвердження вчинення правопорушення наявний відеозапис з нагрудної камери, за змістом якого після зупинки транспортного засобу поліцейський роз`яснив підстави зупинки, роз`яснив позивачу права, передбачені ст. 268, 289 КУпАП та ст. 63 Конституції України, провів розгляд справи, після чого вручив позивачу один примірник постанови, а позивач власноруч поставила підписи про ознайомлення з правами та отримання примірника постанови. Крім того, зазначено, що порушення інспектором процедури розгляду справи (за його наявності) не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для скасування постанови. Позивач у порушення частини першої ст. 77 КАС України не довела жодними доказами твердження, викладені в позовній заяві. До відзиву долучено, відеозапис з нагрудної камери.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 11.03.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону полк 1 Управління патрульної поліції у м. Києві сержантом поліції Власюк В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА 6808409.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 11.03.2026 о 08:52:47 в м. Києві по вул. Сім`ї Кульженків (Дехтяренка) водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді з перехрестям з круговим рухом, чим порушено п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України винуватість особи має бути доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як правопорушення. Відсутність бодай одного зі елементів складу правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони) виключає адміністративну відповідальність.
Предметом даного судового дослідження є правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас за частиною другою цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Це не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/2261/19).
Постанова про адміністративне правопорушення є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, правомірність якого - за наявності спору - має довести відповідач.
Предметом доказування у цій справі є не сам факт складення постанови чи дотримання процедури роз`яснення прав і вручення її копії, а факт вчинення позивачем порушення підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху - неподання сигналу світловим покажчиком повороту саме в момент з`їзду з перехрестя кругового руху, оскільки саме це, а не процедурні дії, складає об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Судом безпосередньо досліджено наданий відповідачем відеозапис з нагрудної камери (файл «export-2yv33.mp4», тривалість 7 хв 53 с), а також відеозапис з реєстратора «70mai» (файл «NO20260311-084613-021234F.mov»), наявний у матеріалах справи.
Відеозапис з нагрудної камери містить два послідовні відеофрагменти з технічними заставками, у яких зазначено дані нагрудної камери (реєстратор № 472689, закріплений за 0198335 Власюк В.Р. ): перший фрагмент - з 08:50:32 по 08:51:16 (тривалість 44 с); другий фрагмент - з 08:52:44 по 08:59:34 (тривалість 6 хв 50 с).
Момент, зазначений в постанові як момент з`їзду транспортного засобу позивача з перехрестя кругового руху (08:52:47), не потрапляє в перший фрагмент, який завершується о 08:51:16, тобто до настання цього моменту. У другому фрагменті, який розпочинається о 08:52:44, вже на першій секунді власне відеоряду (позначка часу 08:52:45, за одну секунду до вказаного в постанові моменту порушення) транспортний засіб позивача зафіксовано нерухомим, припаркованим біля узбіччя, а поліцейський із планшетом у руках вже підходить до автомобіля з боку багажника; за одну-дві секунди по тому (08:52:48) він уже стоїть безпосередньо біля вікна водія. Жодних кадрів із рухомим автомобілем позивача, його проїздом чи з`їздом з перехрестя кругового руху, а так само жодного відображення (в кадрі чи в дзеркалах заднього виду) увімкненого чи невімкненого покажчика повороту відеозапис не містить: на момент початку фактичного відеоряду транспортний засіб уже перебував у стані повної зупинки, а огляд, розпочатий поліцейським, вже тривав.
Відеозапис з реєстратора «NO20260311-084613-021234F.mov» (реєстратор «70mai», хронологія за вбудованим таймкодом - з 08:47:16 по 08:49:13) також не охоплює момент 08:52:47 запис завершується більш ніж за три хвилини до нього. Зафіксовані на цьому записі кадри стосуються обстановки на місці проведення поліцейського заходу (патрульний автомобіль, конуси, поліцейські та військовослужбовці на узбіччі) до моменту зупинки позивача і не мають доказового значення щодо об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
Таким чином, безпосереднім переглядом наявних у справі відеозаписів судом встановлено, що жоден із них не фіксує момент з`їзду транспортного засобу позивача з перехрестя кругового руху о 08:52:47 та не містить зображення, яке б підтверджувало або спростовувало подання чи неподання позивачем сигналу світловим покажчиком повороту в цей момент. Технічна фіксація на нагрудній камері розпочалася вже після того, як транспортний засіб зупинився і поліцейський розпочав спілкування з позивачем, тобто вже постфактум щодо інкримінованої події. Це узгоджується з доводами позивача про те, що відеозапис на момент складення постанови їй не пред`являвся та що обставини самого порушення зафіксовані виключно зі слів інспектора.
Окрім того, як вбачається з відеофрагменту з нагрудної камери перший фрагмент (08:50:32 по 08:51:16 (тривалість 44 с) о 08:50:48 фіксується момент з`їзду транспортного засобу позивача з перехрестя з круговим рухом, проте відеозапис є нечітким, з нього не можна встановити чи подано позивачем сигнал світловим покажчиком повороту саме в момент з`їзду з перехрестя кругового руху.
За таких обставин суд виходить із того, що відповідач, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваної постанови, не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт вчинення позивачем порушення підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху України, а саме факт з`їзду нею з перехрестя кругового руху без подання відповідного сигналу повороту. Наявні у справі докази (пояснення сторін та безпосередньо досліджені судом відеозаписи) підтверджують дотримання процедури оформлення постанови (роз`яснення прав, вручення копії), але не підтверджують об`єктивної сторони самого правопорушення, а надані відеоматеріали цю обставину не лише не підтверджують, а прямо спростовують можливість її фіксації - оскільки технічно не охоплюють момент, у який, за версією відповідача, відбулося порушення.
Доводи позивача щодо вибірковості притягнення до відповідальності (стосовно інших учасників дорожнього руху) суд відхиляє, оскільки притягнення чи непритягнення до відповідальності інших осіб саме по собі не є ані доказом, ані спростуванням вчинення чи невчинення правопорушення позивачем і не входить до предмета доказування в цій справі.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами самого факту порушення позивачем ПДР України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов про скасування оскаржуваної постанови підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 5-7, 9, 77, 139, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6808409, складену 11.03.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону полк 1 Управління патрульної поліції у м. Києві сержантом поліції Власюк Вікторією Русланівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: місто Київ, вул. Федора Ернеста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Белоконна