СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11527/26
ун. № 759/15997/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті провадження
31 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
08.06.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №09.10.2025-100002172 від 13.10.2025 у розмірі 10 245 грн. 60 коп., а також понесені судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, відповідно до ч. 6-8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Отримати відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача не вдалося. Водночас суддею отримано відповідь Подільського відділу ДРАЦС №1848/24.7-71 від 28.07.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №2609.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої сторони набудь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб. Наведене цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі №489/4072/16-ц.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суддя звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16-ц, відповідно до якої системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивач звернувся до суду з вимогами до боржника вже після втрати ним своєї право- та дієздатності, суддя вважає, що у відкритті провадження за позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити.
Водночас, суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права відповідно до ст. 1281 ЦК України звернутися до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , що є самостійним предметом доказування, а тому захист прав позивача має здійснюватися шляхом пред`явлення позову за тими ж вимогами шляхом подання окремого позову до спадкоємців померлого.
Керуючись ст. ст. 186, 187, 258-261, 352-355ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Єросова І.Ю.