справа № 759/18141/25 головуючий у суді І інстанції Ул'яновська О.В.
провадження № 22-ц/824/12750/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
16 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Ул`яновської О.В., у м. Києві, у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом, у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість:
за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 29 614,77 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 4 886,44 грн., 3% річних у розмірі 1 182,97 грн;
за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 у розмірі 42 259,73 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 5 539,22 грн., 3% річних у розмірі 1 313,76 грн., пеню у розмірі 1 598,41 грн;
за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 946,26 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3 291,13 грн., 3% річних у розмір 796,76 грн;
зі плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1437,35 грн;
зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 117,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго», проте своє зобов`язання по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води вона виконує неналежним чином. У зв`язку з цим станом на 31 травня 2025 року має заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що складає 111 984,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зупинити провадження у справі № 759/18141/25 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями з Витягу з реєстру Київської міської територіальної громади, відповідач з 29 серпня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, ОСОБА_1 мав бути залучений до справи № 759/18141/25, у якості співвідповідача. Відповідачем та ОСОБА_1 були подані клопотання про залучення ОСОБА_1 у якості співвідповідача. Разом з тим, обидва клопотання були судом проігноровані. Клопотання про залучення співвідповідача подавались, зокрема з метою зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, а саме у зв`язку з перебування сторони у складі Збройних Сил України. Так, перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України підтверджується довідкою № 373/1434 від 26 травня 2026 року (форма 5). Таким чином, суд першої інстанції не лише ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, але й позбавив ОСОБА_1 можливості скористуватись правом на зупинення провадження, передбаченим пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Відповідачем та ОСОБА_1 також подавались клопотання про розстрочення виконання судового рішення, які також не були розглянуті судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши судове рішення на предмет вирішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача ( АДРЕСА_2 ), послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Згідно з розрахунками позивача, сума заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 становить:
за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 29 614,77 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 4 886,44 грн., 3% річних у розмірі 1 182,97 грн;
за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 у розмірі 42 259,73 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 5 539,22 грн., 3% річних у розмірі 1 313,76 грн., пеню у розмірі 1 598,41 грн;
за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 946,26 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3 291,13 грн., 3% річних у розмір 796,76 грн;
зі плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1437,35 грн;
зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 117,20 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача належним чином обґрунтовано позовні вимоги та доведено наявний у відповідача розмір заборгованості.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно положень частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
За пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.
Отже, суд апеляційної інстанції наділений компетенцією зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі.
Аналіз змісту статей 352, 362 ЦПК України свідчить, що особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб, а для перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такої особи підлягає встановленню чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 604/835/15-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 412/1277/2012).
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід урахувати, що під судовим рішенням, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права або обов`язки особи слід розуміти рішення, яким на цю особу покладається певний обов`язок (наприклад сплатити кошти, передати майно, виконати певні дії, утриматися від вчинення дій тощо), або внаслідок ухвалення якого припиняються майнові чи немайнові права особи, або змінюється їх обсяг.
Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 200/6831/18, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц та від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Разом із тим, ні мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ні його резолютивна частина не містять висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1 .
Заявником не доведено вирішення питання про його права та законні інтереси судовим рішенням у даній справі.
Доводи, що ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому суд першої інстанції повинен був залучити його співвідповідачем у даній справи, проте, судом проігноровані клопотання про залучення ОСОБА_1 у якості співвідповідача, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Позивач, як особа, яка вважає, що її права порушено, є ініціатором судового процесу, самостійно визначає особу, яка, на його думку, повинна відповідати за порушення його прав.
Отже, матеріали справи та додані до апеляційної скарги докази не свідчать про вирішення питання про права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 судовим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року.
У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц (провадження № 61-47768св18) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю,а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/39 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого й те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки при постановлені зазначеного рішення судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулась із апеляційною скаргою на це судове рішення.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, апеляційний суду виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі:
2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є стороною чи третьою собою у справі, а відтак підстав до зупинення провадження у справі немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 251,352, 362, 372, 367, 381 - 384 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року закрити.
Клопотання особи, що не брала участі у справі - ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.