Справа № 932/6730/26
Номер провадження 2/932/2359/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
07 вересня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2026 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів в розмірі 334162,81 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача ОСОБА_3 посилається на те, що 19 серпня 2019 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі № 200/6327/19 з ОСОБА_2 (далі -Відповідач) було cтягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 (далі - Позивач, тепер прізвище - ОСОБА_5 ) на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.04.2019 року. Добровільно аліменти Відповідач не сплачував, тож Позивач отримала виконавчий лист та подала його до виконавчої служби за місцем проживання боржника, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження». 18.12.2025 р. за заявою позивача було відкрито виконавче провадження № 79840143, на даний час виконавче провадження здійснюється державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Михайленко Юлією Василівною (постанова додається). Відповідач був проінформований про існування виконавчого провадження та необхідність сплачувати аліменти, проте аліменти не сплачував, в результаті чого утворилася заборгованість. Станом на 31.03.2026 року заборгованість Відповідача по сплаті аліментів складає 334 162,81 грн. Як видно з розрахунку, заборгованість по сплаті аліментів на дитину сукупно перевищує суму виплат за п`ять календарних років. На даний час дитина - донька ОСОБА_7 - проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Державним виконавцем вживаються заходи щодо стягнення аліментів, але вони безрезультатні. Зокрема державний виконавець виніс: повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників, постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користуватися зброєю, постанову про арешт коштів боржника у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Згідно проведеного розрахунку за період з квітня 2019 р. по квітень 20265 р. (включно) розмір пені складає: 3 543 485,16 грн. Поряд із цим ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України встановлене обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості. Загальна заборгованість зі сплати аліментів за вказаний період (з квітня 2019 р. по квітень 2026 р. включно) складає: 334 162,81 грн. З огляду на зазначене, просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення плати аліментів у розмірі 334 162,81 грн, що не перевищує 100% суми основного боргу по аліментам за вказаний період помісячно, а також витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.
Ухвалою 02 червня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала суду заяву в якій просить, розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання тричі не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання повісток за адресою його реєстрації; про причини неявки суду не повідомив; відзив на позовну заяву або інші заяви та клопотання не подав.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_2 мають спільну дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01 грудня 2009 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 16 квітня 2021 року Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 21, 22)
19 серпня 2019 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська виданий судовий наказ у справі №200/6327/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 23 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття; судовий наказ набрав чинності 19 серпня 2019 року і виданий стягувачу 03 грудня 2025 року, що підтверджується копією судового наказу (а.с. 23).
18 грудня 2025 року за постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Михайленко Ю.В. відкрите виконавче провадження ВП №79840143 з виконання судового наказу №200/6327/19, виданого 03 грудня 2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини (а.с. 19).
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, складеною державним виконавцем Михайленко Ю., станом на 31.03.2026 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 334 162,81 грн. (а.с. 20).
Загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з квітня 2019 року по березень 2026 року складає 3 543 485,16 грн, що підтверджується розрахунком (а.с. 10-11).
Відповідно до ст. 196 СК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У відповідності до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.
Отже, з урахуванням правової природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).
Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300цс16.
У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Однак, відповідно до статті 196 СК України передбачено, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості. Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 334 162,81 грн, що дорівнює розміру загальної заборгованості по аліментам, підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн, так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, враховуючи відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» понижувальний коефіцієнт 0,8, оскільки позов поданий через систему «Електронний суд».
Керуючись п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 195, 196, СК України, ст. 7, 8, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263, 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 334 162 (триста тридцять чотири тисячі сто шістдесят дві) грн 81 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 07 вересня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Леміщенко