Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3386/25
Номер провадження2/173/619/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03.11.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту у формі кредитної лінії №771639259, у формі електронного документа, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти з урахуванням усіх траншів у розмірі 29900,00 грн та зобов`язалася повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.
20.05.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/36, згідно з умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги за первинними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №771639259.
ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 92257,14 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 29897,01 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 62360,13 грн.
Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 03.11.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі кредитної лінії №771639259, відповідно до пункту 2.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту.
Згідно з пунктом 2.2 договору загальний розмір кредиту становить 29900,00 грн, а відповідно до пункту 2.3 договору перший транш у розмірі загальної суми кредиту надано 03.11.2024.
Пунктом 2.4 договору передбачено можливість надання позичальнику додаткових траншів, що збільшують загальний розмір кредиту.
Відповідно до пункту 2.5 договору кредит надано для задоволення поточних споживчих потреб позичальника.
Згідно з пунктом 3.1 договору позичальнику встановлено дисконтний період кредитування тривалістю 30 календарних днів від дати отримання першого траншу. Пунктами 3.2-3.4 договору передбачено право позичальника на пролонгацію та поновлення дисконтного періоду на визначених договором умовах.
Відповідно до пункту 5.1 договору кредитні кошти підлягали перерахуванню на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .
Пунктом 7.3 договору встановлено кінцеву дату повернення кредиту 03.12.2029.
Згідно з пунктом 8.3 договору базова процентна ставка за користування кредитом становить 1,00% на день від суми залишку кредиту, що еквівалентно 365,00% річних.
Відповідно до пункту 4.7 договору договір укладено в електронній формі шляхом подання позичальником заявки через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця, ознайомлення з офертою та її акцептування шляхом введення одноразового ідентифікатора, який використано сторонами як електронний підпис.
Згідно із зазначеними умовами договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит шляхом перерахування коштів у розмірі 29900,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів та випискою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №771639259 від 03.11.2024, складеним ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на 20.05.2025 загальна сума заборгованості становить 64153,97 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 29897,01 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 19308,45 грн, неустойки 14948,51 грн.
20.05.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/36, згідно з умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги за первинними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №771639259 від 03.11.2024.
На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір факторингу №МВ-ТП/36 від 20.05.2025, витяг з реєстру прав вимоги, а також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №1495 від 12.06.2025 на підтвердження оплати за договором факторингу.
20.05.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на електронну адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором №771639259 від 03.11.2024, станом на 11.10.2025 загальна сума заборгованості становить 107205,65 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 29897,01 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 62360,13 грн, неустойки 14948,51 грн.
12.10.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення листа на її електронну адресу про дострокове розірвання договору №771639259 від 03.11.2024 на підставі пунктів 7.2.2, 9.1.1.7 договору з 12.10.2025 та про необхідність сплати всієї суми заборгованості.
Водночас позивач просить стягнути суму заборгованості без урахування нарахованої неустойки.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом для такого виду договорів ця форма не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203св20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостою статті 11 цього Закону акцепт може бути здійснений, зокрема, шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено відповідну пропозицію.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений та підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Таким чином, підписавши 03.11.2024 договір кредитної лінії № 771639259 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердила укладення договору та погодилася з його умовами, зокрема щодо розміру кредиту та порядку його надання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлено принцип обов`язковості виконання договору.
Крім цього, згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та переходу права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтверджений належними доказами.
Водночас відповідач не надала суду доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, зокрема щодо укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та наявності заборгованості.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором №771639259 від 03.11.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється адвокатом, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг;
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг;
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та або значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024, додаткову угоду №2108 від 06.11.2025 до договору про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2025, а також платіжну інструкцію №127 від 06.11.2025 на підтвердження оплати послуг з надання правничої допомоги.
Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджені належними доказами.
З урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, ціни позову, а також критеріїв співмірності та обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу суд доходить висновку про наявність підстав для їх відшкодування відповідачем.
З урахуванням усіх наведених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, принципів обґрунтованості, пропорційності та співмірності понесених судових витрат із предметом спору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ 39700642) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 92257 (дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.
Суддя: Є.В. Челюбєєв