справа № 208/8972/26
провадження № 2-о/208/184/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Похваліта С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Кам`янського із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, за змістом і формою повинна відповідати вимогам ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з відповідними відомостями, зазначеними у свідоцтві про народження або паспорті.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Разом з тим, подана ОСОБА_1 заява зазначеним вимогам не відповідає.
Як вбачається зі змісту заяви, заявниця зазначає, що в актовому записі про її народження № 289, складеному 15.07.1960 виконавчим комітетом Родинської міської ради м. Красноармійська Донецької області, її по батькові зазначено як « ОСОБА_2 », а ім`я батька - « ОСОБА_3 », тоді як в інших документах зазначено « ОСОБА_4 » та ім`я батька « ОСОБА_5 ».
Заявниця посилається на паспорт громадянина України, свідоцтва про шлюб та розірвання шлюбу, картку фізичної особи - платника податків, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на квартиру, витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі та інші документи.
При цьому у прохальній частині заяви заявниця просить:
«Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_6 ), правовстановлюючих документів, виданих на ім`я « ОСОБА_7 », зазначене в актовому записі про народження № 289, складеному 15.07.1960 виконавчим комітетом Родинської міської ради м. Красноармійська Донецької області, встановивши, що особа, зазначена в цьому актовому записі про народження, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією ж особою».
Таким чином, прохальна частина заяви сформульована таким чином, що не дає можливості однозначно визначити юридичний факт, який заявниця просить встановити.
Зокрема, заявниця одночасно просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, виданих на ім`я « ОСОБА_7 », та встановити, що особа, зазначена в актовому записі про народження № 289 від 15.07.1960, і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією ж особою.
При цьому встановлення факту належності правовстановлюючих документів та встановлення тотожності особи не є тотожними за своїм змістом юридичними фактами.
Крім того, заявницею не зазначено конкретного переліку правовстановлюючих документів, факт належності яких вона просить встановити. У мотивувальній частині заяви наведено значну кількість документів, однак у прохальній частині не зазначено, які саме з них є предметом заявленої вимоги.
Також не зазначено повних індивідуальних ознак таких документів, зокрема їх назв, номерів, дат видачі та інших реквізитів, необхідних для їх однозначної ідентифікації.
За таких обставин заявниці необхідно чітко визначити, які саме документи вона вважає правовстановлюючими та факт належності яких просить встановити суд, а також зазначити, які конкретно розбіжності у відомостях про особу містяться в кожному такому документі.
Крім того, заявницею не конкретизовано, чи просить вона встановити факт належності правовстановлюючих документів саме ОСОБА_1 , чи просить встановити факт того, що особа, зазначена в актовому записі про народження № 289 від 15.07.1960, є тією самою особою, що й ОСОБА_1 .
Вказане має істотне значення для визначення предмета справи та можливості її розгляду в порядку окремого провадження.
Крім того, відповідно до вимог окремого провадження у заяві мають бути зазначені особи, заінтересовані у розгляді справи.
Однак у поданій заяві ОСОБА_1 не визначила належним чином коло заінтересованих осіб, права та інтереси яких можуть бути затронуті встановленням заявленого факту.
Зокрема, з огляду на те, що заявниця посилається на неможливість внесення змін до актового запису про народження та на звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану, заявниці необхідно зазначити відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану як заінтересовану особу або обґрунтувати відсутність необхідності його залучення до участі у справі.
Також заявницею зазначено, що встановлення факту необхідне для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 , однак із заяви не вбачається, чи є інші спадкоємці, права яких можуть бути затронуті встановленням відповідного факту, та чи мають вони бути зазначені як заінтересовані особи.
Таким чином, заявниці необхідно уточнити коло заінтересованих осіб та зазначити їх найменування, місцезнаходження або місце проживання, поштовий індекс та інші відомості, передбачені ЦПК України.
Отже, заява потребує уточнення щодо предмета заяви, конкретного юридичного факту, який заявниця просить встановити, переліку та індивідуалізації правовстановлюючих документів, фактичних розбіжностей у них, та кола заінтересованих осіб.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 293, 315 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в:
Матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення- залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Повідомити та роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. М. Похваліта