Справа № 202/10011/25
Провадження № 2/202/1244/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мариніна О.В.,
за участі секретаря судового засідання Пешкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/10011/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 серпня 1984 року він на підставі договору дарування отримав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 910 кв.м, що підтверджується договором дарування від 15.08.1984 року. Будинок був зареєстрований у Донецькому бюро технічної інвентаризації 02.11.1984 року, про що внесено відповідний запис № 569. 15 липня 2025 року позивач звернувся із заявою за № 67931098 про державну реєстрацію права власності на будинок до державного реєстратора виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , однак рішенням державного реєстратора від 22 липня 2025 року було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що подані документи не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. З огляду на викладене, позивач вважає, що позасудове вирішення спору є неможливим, а державна реєстрація права власності є необхідною для оновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальшого формування списків для отримання компенсації за зруйноване та/або пошкоджене майно, тому змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.
Відповідач Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, заперечень щодо позовних вимог та доказів на їх спростування суду не надав, своїм процесуальним правом не скористався.
Ухвалою від 14 квітня 2026 року суд підготовче провадження закрив та призначив справу до судового розгляду.
Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач 15 серпня 1984 року на підставі договору дарування отримав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 910 кв.м, що підтверджується договором дарування від 15.08.1984 року. Будинок був зареєстрований у Донецькому бюро технічної інвентаризації 02.11.1984 року, про що внесено відповідний запис № 569.
Відповідно до рішення Авдіївської міської ради від 08.10.2015 року № 6/64-1835 «Про перейменування вулиць та провулків м. Авдіївка», вулицю Піонерську у м. Авдіївка було перейменовано на вул. Сапронова.
Згідно з договором дарування та технічним паспортом від 10 січня 1977 року, до домоволодіння по АДРЕСА_1 , належать: житловий будинок, позначений на Генплані під літерою А-1, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею - 37,20 кв.м., а також належні до нього надвірні будівлі: Б - літня кухня, В,Г - сарай, пд - погріб, Г - уборна, Д - душ, Е-сарай.
Житловий будинок має загальну площу - 63,4 кв.м., житлову площу - 37,20 кв.м. та складається з:1 - кімната - 11,9 кв.м.,2 - кімната - 17,00 кв. м., 3 - кімната - 8,3 кв.м., кухня- 13,2 кв.м., коридор - 9,4 кв.м.,комора - 3,6 кв.м.
15 липня 2025 року позивач звернувся із заявою за №67931098 про державну реєстрацію права власності на будинок до державного реєстратора виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , однак рішенням державного реєстратора від 22 липня 2025 року № 80009839 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що подані документи не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Також позивач звернувся до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з відповідним запитом щодо отримання довідки про підтвердження права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі відповіді, отриманої від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області №2465/01-21 від 26.09.2025 року встановлено, що до 01 січня 2013 року державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у місті Авдіївка Донецької області, здійснювали Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради.
Відповідно до інформації зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП БТІ м. Донецька є Донецька міська рада. Засновником КП БТІ Ясинуватської міської ради є Ясинуватська міська рада.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Донецькій області утворений Донецький район (з адміністративним центром у місті Донецьк) у складі територій Амвросіївської міської, Донецької міської, Іловайської міської, Макіївської міської, Харцизької міської, Ясинуватської міської територіальних громад.
Як вбачається з наведеного вище КП БТІ міста Донецька та КП БТІ Ясинуватської міської ради не входять до сфери управління Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, тому Авдіївська міська військова адміністрація не наділена запитуваними архівними справами.
До квітня 2014 року архівні справи на паперових носіях щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих у м. Авдіївка, зберігались в КП БТІ Ясинуватської міської ради у місті Ясинувата Донецької області. Вся територія Донецького району Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 07.04.2014 року відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
Враховуючи вищезазначене, направити запит до БТІ м. Донецька або КП БТІ Ясинуватської міської ради не уявляється можливим.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд встановив, що станом на 1984 рік, коли було набуто у власність житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, законодавством передбачалася реєстрація права власності в бюро технічної інвентаризації, що і було здійснено. Про це свідчить реєстраційний надпис на зворотній стороні договору дарування від 15.08.1984 року зроблений КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька».
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Зазначена норма не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо це право не визнається, заперечується або оспорюється іншою особою (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц).
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц.
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що позивач набув право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим судом встановлено, що позивач позбавлений можливості зареєструвати належне йому право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з причин, які від нього об`єктивно не залежать, а саме: через те, що подані документи не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а також у зв`язку з окупацією міста Авдіївка та непідтвердження інформації про зареєстроване право власності від БТІ.
Судом встановлено, що позивач є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з відсутністю відомостей про право власності у державному реєстрі речових на нерухоме майно та об`єктивною неможливістю внести вказані відомості до реєстру з зазначених вище причин.
При цьому суд зазначає, що у позивача відсутній інший, окрім звернення до суду, шлях для відновлення свого порушеного права власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Авдіївським МВ УМВС України у Донецькій області 26 травня 1997 року право власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею - 37,20 кв.м., що складається з 1- кімната - 11,9 кв.м., 2 - кімната - 17,00 кв. м., 3 - кімната - 8,3 кв.м., кухня - 13,2 кв.м., коридор - 9,4 кв.м., комора - 3,6 кв.м., з належними до нього надвірними будівлями: Б - літня кухня, В,Г - сарай, пд - погріб, Г, Д - уборна, душ, Е - сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя О. В. Маринін