Судові рішення

Рішення № 139852022 у справі № 177/1528/26 від 09.09.2026

Рішення від 09.09.2026 у цивільній справі № 177/1528/26 (категорія «За законом»). Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області, суддя Суботіна С. А.

Справа№ 177/1528/26
СудКриворізький районний суд Дніпропетровської області
СуддяСуботіна С. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа законом
Дата ухвалення09.09.2026
Надійшло до реєстру18.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139852022

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 177/1528/26

Провадження № 2/177/1360/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Кафтасьєва Г.В.,через підсистему «Електронний суд» звернулася 08.05.2026 до суду з указаним позовом та просила визнати, що частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у житловому будинку з господарчими спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1/2 частині кожному; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 . Батьки чоловіка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя набули у спільну сумісну власність житловий будинок із господарчими спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності видано на ім`я ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружина ОСОБА_4 спадщину не прийняла ні фактично, бо була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ні шляхом звернення до нотаріуса. Спадщину прийняв фактично син померлого - ОСОБА_5 , оскільки на момент смерті батька був зареєстрований та проживав з ним за однією адресою. Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина у виді 1/2 частки житлового будинку, придбаного в шлюбі з ОСОБА_3 . Спадкоємцями після її смерті є її діти - донька ОСОБА_2 (відповідач у справі), яка у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, син ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , який спадщину після смерті матері прийняв фактично. Син ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою після смерті матері до нотаріуса не звертався. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 спадщину прийняла його рідна сестра ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернулася його дружина та отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через неможливість встановити обсяг спадкового майна, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання, задоволено клопотання про витребування доказів.

Від Шостої криворізької державної нотаріальної контори 10.08.2026 надійшли копії спадкових справ щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 № 446/2016 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 № 266/2025 (а.с.61-138).

Ухвалою суду від 18.08.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Від Шостої криворізької державної нотаріальної контори 01.09.2026 надійшла копія спадкової справи № 441/2021 щодо спадщини ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.154-178).

У підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника позивача, адвоката Кафтасьєвої Г.В. надійшло клопотання, в якому вона просила розглядати справу без її та позивача участі, позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позову.

Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с.142).

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, у випадку визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Із огляду на те, що судом вживалися заходи для забезпечення участі сторін у засіданні та реалізації останніми їх процесуальних прав під час розгляду вказаної справи, визначених ЦПК України, із метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу, що не суперечить ст. 223 ЦПК України.

Через неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в сукупності, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 23.08.1958 зареєстрували шлюб, про що Веселівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис № 55 (а.с.21).

У даному шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.15, 16), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.22).

У період перебування в шлюбі ОСОБА_3 набуто у власність домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28.07.1989, виданому на підставі рішення виконкому Криворізької районної Ради народних депутатів від 27.11.1987 № 309 (а.с.23).

Як зазначено в технічному паспорті, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , складається із житлового будинку А-1, загальною площею 41,9 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м, літньої кухні Б, сараю В, погребу Г, вбиральні Д, літнього душу Е, водоколонки І, замощення ІІ, огорожі № 1, воріт № 2 (а.с.24-27).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).

За життя ОСОБА_3 заповітів не складав, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася (а.с.64).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20).

За життя ОСОБА_4 заповітів не складала. Після її смерті до державного нотаріуса звернулася донька померлої ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом, на підставі чого нотаріусом 05.07.2016 заведено спадкову справу № 446/2016, номер у Спадковому реєстрі 59179877. У рамках даної спадкової справи 03.04.2017 державним нотаріусом видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом (номер в реєстрі 1-511) на частки земельної ділянки площею 2,6700 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:1273, розташованої на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Свідоцтво про право на спадщину на другу 1/2 частку вказаної земельної ділянки не видано (а.с.66-80). Інший спадкоємиць першої черги після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. Спадщину прийняв на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак за життя юридично не оформив (а.с.69 зворот). Отже, частки земельної ділянки площею 2,6700 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:1273, розташованої на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, фактично прийнята її сином, ОСОБА_6 , однак за життя останній не звернувся до нотаріуса та не отримав свідоцтво про право на спадщину на вказану частину належного померлій за життя майна, що узгоджується з даними, зазначеними нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину на частку вказаної земельної ділянки, яке видано ОСОБА_2

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.140).

За життя ОСОБА_6 заповітів не складав. Після його смерті із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася сестра померлого, ОСОБА_2 , на підставі чого державним нотаріусом заведено 05.07.2021 спадкову справу № 441/2021, номер у Спадковому реєстрі 67917766. Державним нотаріусом 03.12.2021 видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом (номер у реєстрі 1900), на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6700 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер [номер приховано]:03:001:1273, розташованої на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що належала матері померлого - ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_6 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових справ (а.с.154-178).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Після його смерті до Шостої криворізької державної нотаріальної контори 08.09.2025 звернулася дружина померлого ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за законом, де зазначила обсяг спадкового майна - спадщина після смерті батька ОСОБА_3 , яку ОСОБА_5 прийняв, але не оформив.

Через неможливість встановлення обсягу спадкового майна, що належало спадкодавцеві на момент смерті, державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В. 22.04.2026 видано ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.33).

Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як визначено ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначає, що на час набуття ОСОБА_3 права власності на спірне домоволодіння, він перебував у шлюбі і ОСОБА_4 , а тому вказане нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи даний спір, суд враховує набуття нерухомості у власність у 1989 році та відкриття спадщини у 1994 році, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , та спадкоємці за законом фактично вчинили дії, які свідчать про прийняття ними спадщини, тому у питанні щодо набуття майна після смерті ОСОБА_3 , застосуванню підлягають положення КпШС України та норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР, що узгоджується з правовою позицією ВСУ, викладеною в постанові від 06.04.2016 у справі №6-1397цс15.

Кодекс про шлюб та сім`ю України, який був чинний на час придбання спірного будинку визначав поняття спільної сумісної власності подружжя, під якою розумілося нажите подружжям за час шлюбу майно, а також поняття роздільного майна подружжя, яке є власністю кожного із них особисто (ст. ст. 22, 24 КпШС).

Статтею 28 КпШС визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

За таких обставин, виходячи з рівності часток кожного з учасників спільної сумісної власності на майно, суд вважає, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належало по частині у спільній сумісній власності на житловий будинок з господарськими прибудовами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, у редакції, чинній на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки за життя ОСОБА_3 заповітів не складав, спадкування після його смерті здійснюється за законом в порядку визначеної законом черговості.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР, в редакції, чинній на час відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є синами померлого ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 його дружиною.

Однак, після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його син ОСОБА_6 , проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.69 зворот, 163 зворот).

За відомостями Веселівського старостинського округу Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який за вказаною адресою прожив до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.87 зворот, 180).

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, згідно зі ст. 548 ЦК УРСР.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 був спадкоємцем за законом та прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не встиг вчинити дій для оформлення спадщини, у зв`язку з чим, після його смерті право на успадкування належної йому частки спадщини в порядку спадкової трансмісії перейшло до його спадкоємиці за законом - дружини ОСОБА_1 (позивача в справі).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладені обставини, доведеність факту належності ОСОБА_5 за життя права власності на частку у житловому будинку з господарчими спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , можливість її включення до складу спадкового майна, та виходячи з того, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, з метою захисту спадкових прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 76, 206, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частку житлового будинку з господарчими спорудами, що за адресою:АДРЕСА_1 , та складається з із житлового будинку А-1, загальною площею 41,9 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м, літньої кухні Б, сараю В, погребу Г, вбиральні Д, літнього душу Е, водоколонки І, замощення ІІ, огорожі № 1, воріт № 2.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026

Суддя:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
18.08.2026 Ухвала № 139076390 Криворізький районний суд Дніпропетровської області
15.07.2026 Ухвала № 138285836 Криворізький районний суд Дніпропетровської області