ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7108/26 Справа № 176/2357/25 Суддя у 1-й інстанції - Волчек Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
УХВАЛА
16 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Пищиди М.М.
суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.
за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про витребування доказів по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Кредитними Договорами № 4857286 від 16.08.2021, № 102179002 від 02.09.2021, № 75337922 від 17.08.2021 у розмірі 108 964,68 грн, з яких:
- за договором № 4857286 від 16.08.2021 в розмірі 76 850,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 65 750,00 грн; заборгованість за комісіями - 1100,00 грн.
- за договором № 102179002 від 02.09.2021 в розмірі 14 906,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12906,00 грн.
- за договором № 75337922 від 17.08.2021 в розмірі 17 208,68 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 8216,48 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8841,84 грн; інфляційні збитки - 131,46 грн; нараховані 3% річних - 18,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 9 000 гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
29.06.2026 року ТОВ «Коллект Центр» подало клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк»:
- інформації, чи видавалась АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_2 ;
- докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн, які 16.08.2021 року були на неї перераховані, у сумі 2 000,00 грн, які 02.09.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 16.08.2021 року по 16.10.2021 року;
- ідентифікаційних даних власника картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;
- інформації щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період із 16.08.2021 року по 16.10.2021 року;
- інформації чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Обґрунтовуючи поважність причин неподання цих доказів до суду першої інстанції ТОВ «Коллект Центр» посилалося на те, що безпосередня необхідність у їх витребуванні виникла лише на стадії апеляційного оскарження після ознайомлення з доводами апеляційної скарги відповідача, що є поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 365 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції (пункт 5); за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача (пункт 6); вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи (пункт 8).
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - четвертою, восьмою статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Таким чином обов`язок подавати докази покладається на учасників справи, що реалізовується у передбачених нормами процесуального права порядку та строки, а у разі наявності поважної причини недотримання цих строків, суд приймає такі докази, якщо особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Принципи змагальності сторін та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом є складовими основних засад цивільного судочинства. Зокрема принцип змагальності сторін покладає на кожну із них обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд лише сприяє їм у реалізації процесуальних прав.
Принцип диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів не є обов`язком суду, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен ураховувати як вимоги статті 83 ЦПК України щодо строків подання доказів, так і вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо обов`язку особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, а також виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19.
Дослідження нових доказів провадиться зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
ТОВ «Коллект Центр» звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування доказів, не навело об`єктивних причин неможливості його подання до суду першої інстанції.
Посилання на те, що необхідність у витребуванні додаткових відомостей виникла лише на стадії апеляційного провадження у зв`язку з ознайомленням з апеляційною скаргою відповідача, не є об`єктивною причиною пропуску встановленого законом строку та неподання відповідного клопотання до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки інформація, яку ТОВ «Коллект Центр» просило витребувати, є новими доказами, які не були подані до суду першої інстанції, заявником не наведено поважних причин їх ненадання до суду першої інстанції та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Керуючись ст. ст. 84, 259, 260 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому касаційному оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені 16 вересня 2026 року.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2026 року.
Судді