ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7361/26 Справа № 185/2314/26 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Пищиди М.М.
суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.
за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання при виконанні трудових обов`язків.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він працював на підприємстві відповідача в тому числі у шкідливих підземних умовах праці на різних посадах у різних структурних підрозділах. За час роботи на підприємстві відповідача отримав трудове каліцтво та хронічні професійні захворювання. Відповідно до п.7 акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 05 лютого 2010 року (копія додається), затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Першотравенська, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:- двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.), деформівний артроз, в поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ першого-другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів, стійкий больовий синдром;-радикулопатія попереково-крижова на фоні спондилоартрозу i полісегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами; вегетативно-полінейропатія рук помірно виражена з периферичним ангіодистонічним синдромом та трофічними порушеннями на кистях; - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги;
Позивач оцінює моральну шкоду в сумі 245 000,00 грн., виходячи з глибини фізичних та душевних страждань, і просить стягнути цю суму з відповідача.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 65 000.00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1331.20 грн
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 245000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 січня 1983 року по 06 серпня 2009 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Відповідно до п.7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 05 лютого 2010 року, затвердженого головним державним санітарним лікарем міста Першотравенська, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: - двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФС другого ст.), деформівний артроз, в поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ першого-другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів, стійкий больовий синдром. - радикулопатія попереково-крижова на фоні спондилоартрозу і полісегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами. - вегетативно-полінейропатія рук помірно виражена з периферичним ангіодистонічним синдромом та трофічними порушеннями на кистях. - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) ЛН першого ст. П. 16 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту, неефективність захисних засобів. В результаті тривалої роботи пов`язаною з важкою фізичною працею, несприятливим мікрокліматом в умовах високої запиленості рудничного повітря в підземних виробках шахт. Згідно п. 17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: Запиленість повітря робочої зони, у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: максимальний - 4,72 мг/м3 (SiO2 4,94%) при ГДР 4 мг/м3, 50% за зміну. 5,32 мг/м3 (SiO2 4,53%) при ГДР 4 мг/м3, 50% за зміну. Підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони: фактична температура повітря -17,5°С, допустима температура - 22-25°С. Рівень вологості та рухомості: вологість 95% при нормативному значенні 75%, швидкість руху повітря 0,95 м/с, при нормативному значенні 0,25-2,0 м/с. Рівень фізичного перевантаження: підіймання вантажу вагою до 30 кг, 17% за зміну, сумарна вага до 350 кг, нахили корпусу до 100 разів, знаходження в позі «стоячи» 60-80% за зміну.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 04 березня 2010 року серії 10 ААА № 005234 позивачу первинно безстроково визначено ступінь втрати працездатності на рівні 65%, з яким: 30% -радикулопатія, 20%- дефартрози, 10% - хозл, 5% - всп.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 04 березня 2010 року серії 10 ААА № 017210 позивачу первинно безстроково встановлено третю групу інвалідності по професійному захворюванню та протипоказана робота в підземних умовах, тяжка фізична праця, вібрації, несприятливого мікроклімату.
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується виписним епікризом від 26.09.2017р., виписним епікризом від 08.02.2016р., виписним епікризом від 04.03.2019р.
Відповідно до виписного-епікризу від 20.02.2019р. позивач має скарги на стійкі болі в попереково-крижовому відділі хребта, і обмеження рухів в колінних суглобах, судоми в литкових м`язах, порушення ходи, болі і обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, задишку при незначному фізичному навантаженні, біль в грудині при кашлі, слабкість. У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків - стійкої втрати професійної працездатності у загальному розмірі 65 %. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, суд стягнув компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 65 000 грн.
Однак, апеляційний суд не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності.
Виходячи із наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Разом з тим, при визначені розміру компенсації позивачу моральної шкоди, спричиненої втратою здоров`я, в результаті нещасного випадку на виробництві, суд апеляційної інстанції, враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, вважає за необхідне збільшити моральну шкоду з 65 000 грн до 130 000 грн.
Визначений розмір не призведе до збагачення позивача та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Враховуючи вищевикладене оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом збільшення суми відшкодування з 65 000,00 грн до 130 000,00 грн.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року змінити в частині розміру суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , збільшивши її з 65 000 грн до 130 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 16 вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Судді