ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6935/26 Справа № 175/10919/25 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутська Н. С. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Свистунової О.В.,
суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,
за участю секретаря - Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс»
на додаткове рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області розглядалася цивільна справа № 175/10919/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
19.01.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 175/10919/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 13, код ЄДРПОУ: 43556600) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № 122-702-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 18.09.2019 року у загальному розмірі 174623,89 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 13, код ЄДРПОУ: 43556600) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
У позовній заяві було заявлено про стягнення з відповідача 25000 грн судових витрат, що полягають у витратах на професійну правничу допомогу, а також зазначено, що документальне підтвердження понесених позивачем витрат будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
26.01.2026 року від представника позивача Казак Є.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 понесених позивачем у справі судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Додатковим рішенням рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року заяву представника позивача - Казак Є.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 175/10919/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 13, код ЄДРПОУ: 43556600) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити додаткове рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2026р. у справі №175/10919/25, яким заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №175/10919/25 задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 43556600, адреса: вул. Володі Дубініна, б. 8, оф. 13, м. Дніпро, 49010) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 25 000,00 грн.
Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «СКС ТРАНС» та адвокатське бюро «Юлії Біжко» 08.07.2025 уклали договір про надання професійної правничої допомоги № 01, предметом якого є надання професійної правничої допомоги у формі захисту прав та інтересів ТОВ «СКС ТРАНС» щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 122-702-850-2-19-Г від 18.09.2019 року.
Умови надання послуг визначаються у додатку № 1 до цього договору (п. 2.2.), за послуги адвоката ТОВ «СКС ТРАНС» зобов`язалося сплачувати гонорар (п.8.1.), сума якого визначається додатком № 2 до договору (п. 8.2.).
Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг (п. 8.4.).
Згідно з додатком № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 08.07.2025 суму гонорару встановлено у розмірі 25000 грн.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Така правова позиція узгоджується із додатковою постановою ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тому, виходячи з положень частини третьої статті 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником заявника витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн є завищеними.
Разом із тим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн, оскільки такий розмір витрат не відповідає обсягу фактично наданої адвокатом правничої допомоги та не ґрунтується на належній оцінці конкретних обставин справи.
Зменшуючи розмір заявлених витрат до 3 000,00 грн, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування того, чому саме така сума є співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом та характером виконаної роботи. Саме по собі посилання на завищеність заявленої суми не є достатнім для визначення конкретного розміру витрат, який підлягає відшкодуванню.
При цьому суд має оцінювати не лише загальний розмір заявленого гонорару, а й фактичний обсяг наданої професійної правничої допомоги, зокрема участь адвоката у розгляді справи, підготовку процесуальних документів, здійснення правового аналізу обставин справи та інші виконані ним дії, пов`язані з представництвом інтересів заявника.
Отже, зменшення витрат на професійну правничу допомогу з 25 000,00 грн до 3 000,00 грн є непропорційним та не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки суд першої інстанції фактично не обґрунтував критерії, за якими визначив саме такий розмір витрат, що підлягає компенсації.
Згідно з пунктом 4.1. договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 08.07.2025р., який був укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ТОВ «СКС ТРАНС», адвокатське бюро зобов`язується вчиняти усі необхідні дії для надання адвокатських послуг (професійну правничу допомогу), передбачених цим Договором, а саме: аналіз наданих Замовником документів щодо правовідносин Замовника з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованості за кредитним договором №122-702-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 18.09.2019p.; консультування Замовника щодо вищезазначених правовідносин; складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованості за кредитним договором №122-702-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 18.09.2019р. та подання позовної заяви до відповідного суду; складання інших процесуальних документів (за потреби); складання заяви про ухвалення додаткового рішення за для подання Замовником позовної заяви до відповідного суду.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність збільшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс», понесені судові витрати, які включають в себе витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Така сума витрат на професійну правничу допомогу на вказану суму буде співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді та відповідатиме критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не приймає до уваги, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, впливу її вирішення на репутацію сторони або публічного інтересу до справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не позбавлений можливості надати оцінку їх обґрунтованості та пропорційності лише з тієї підстави, що іншою стороною не подано окремого клопотання про їх зменшення. Відсутність такого клопотання не звільняє суд від обов`язку вирішити питання щодо розподілу судових витрат відповідно до встановлених законом критеріїв.
При цьому у даному випадку суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, врахував характер та складність спору, ціну позову, порядок розгляду справи, а також перелік наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим дійшов висновку про неспівмірність заявленого до відшкодування розміру витрат із фактичними обставинами справи.
Таким чином, сама по собі відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх стягнення у заявленому позивачем розмірі та не перешкоджає суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат оцінити їх обґрунтованість, розумність і пропорційність.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни додаткового рішення суду першої інстанції шляхом збільшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу з 3 000 грн до 10 000 грн, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс».
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» - задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року - змінити, збільшивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з 3 000 грн до 10 000 грн, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс».
В іншій частині додаткове рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2026 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко