Справа № 298/1109/26
Номер провадження 2-н/298/37/26
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
17 вересня 2026 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною вище заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх доходів (заробітку) боржника щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла наступних висновків.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно п. 4 ч. 1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
У заяві про видачу судового наказу заявниця зазначає, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, а боржник матеріальної допомоги на утримання дитини в достатньому розмірі не надає.
При цьому, до заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження обставин, якими заявниця обґрунтовує заявлені вимоги. Зокрема, матеріали заяви не містять даних про те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої заявлено вимогу про стягнення аліментів, проживає саме із заявницею ОСОБА_1 та за якою адресою, що дає право звернення до суду з відповідною заявою про стягнення аліментів. Відомості про місце проживання дитини взагалі відсутні.
Оскільки дану заяву подано з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, суддя приходить висновку про відмову у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 165, 260ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Роз`яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зизич В.В.