ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
м. Запоріжжя
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
17 вересня 2026 року Справа № 331/7306/26
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., розглянувши матеріали заяви Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
та перевіривши дотримання заявником вимог ст.ст. 162, 163 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України),
встановив:
07.09.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просив:
- видати судовий наказ, яким стягнути з: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (рахунок № НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.) суму заборгованості заборгованість з централізованого опалення за період з 01.08.2023 по 31.07.2026 в сумі 14 624, 86 грн, а також стягнути судові витрати у розмірі 332,80 грн.
З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3336067 виходить, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_1 1/2 частка, ОСОБА_2 1/2 частка.
Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають з повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.
Як виходить з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник згідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 у справі № 461/14558/14-ц зазначав, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток кожен з власників відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».
Стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги покладається на кожного із співвласників відповідно до належної їм частки. Кожен із співвласників повинен нести відповідальність відповідно до належних їм часток.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу не вбачається, у який спосіб заявник просить стягнути заявлену до стягнення заборгованість з кількох боржників - солідарно чи відповідно до частки кожного з них. Водночас визначення способу виконання грошового зобов`язання щодо кількох боржників має істотне значення для визначення змісту судового наказу та обсягу обов`язку кожного з боржників. За таких обставин суд позбавлений можливості визначити належний спосіб стягнення заявленої заборгованості та не вправі самостійно визначати його замість заявника.
Також законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Беручи до уваги викладене та зважаючи, що вимоги, за якими видаються судовий наказ, мають бути безспірними, у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що у видачі судового наказу за заявою Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за надані житлово-комунальні послуги.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.О. Губанов