Єдиний унікальний номер справи 333/6370/24
Номер провадження 8/333/4/26
РІШЕННЯ
іменем України
15 вересня 2026 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання позивача представника позивача - адвоката представника відповідача Стоматова Е.Г. Бережної Д.О. Букреєва Ю.Г. Черненко Т.Ю. Пінаєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду міста Запоріжжя, в режимі відеоконференції, заяву Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 88, м. Запоріжжя, 69089) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (б-р Марії Примаченко, буд. 20-А, м. Запоріжжя, 69036), про стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2026 року до суду надійшла заява Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі також - відповідач) про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, про стягнення середнього заробітку.
Заява обґрунтована тим, що постановою Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 333/2536/22 за скаргою Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на дії/рішення державного виконавця касаційну скаргу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволено, скасовано постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, на якій ґрунтується рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24, а ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року залишено в силі. Тому відповідач просить рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 скасувати, позовну заяву залишити без задоволення, здійснити поворот виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку у сумі 255 908 гривень 48 коп за час затримки виконання рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі № 333/2536/22 про поновлення на роботі, 8 000 гривень як грошового відшкодування моральної шкоди, витрат зі сплати судового збору в розмірі 242 гривні 80 коп та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 415 гривні 07 коп.
Ухвалою від 10 квітня 2026 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху через несплату судового збору, надано заявнику п`ять днів для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, рахуючи його з дня отримання копії цієї ухвали.
16 квітня 2026 року до суду подано заяву представника відповідача про усунення недоліків заяви разом із платіжною інструкцією про сплату судового збору.
Ухвалою від 17 квітня 2026 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повторно залишено без руху через ненадання належним чином завіреної копії постанови Верховного Суду від 25 березня 2026 року. Надано заявнику п`ять днів для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, рахуючи з дня отримання копії цієї ухвали.
30 квітня 2026 року до суду від представника відповідача надійшла заява на виконання ухвали від 17 квітня 2026 року.
Ухвалою від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
18 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідача, у яких зазначено, що заявник помилково вважає, що у зв`язку зі скасуванням постанови Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року має право на перегляд рішення у справі № 333/6370/24 за нововиявленими обставинами та допущення повороту рішення. Так, позивач заявив до стягнення певний часовий період, за який судом було стягнуто середній заробіток за час затримки виконання судового рішення. Ставлячи в теперішній час перед судом питання про скасування рішення заявник не обґрунтовує та не наводить жодних підстав, за яких суд має ухвалити рішення про скасування рішення та подальшу відмову у задоволенні позову із допущенням повороту виконання рішення. Законодавство містить обмеження щодо повернення відповідних виплат у трудових спорах. У даному випадку у заяві не наведено фактів неправдивих відомостей, наданих позивачем, що вказує на її безпідставність. Вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі.
02 липня 2026 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів: копії наказу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини № 01-04/109 від 28.11.2025 «Про внесення змін до штатного розпису та структури на 2025 рік»; копію наказу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини № 83-к від 01.12.2025; копію змін до штатного розпису на 2025 рік Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини; копію змін до структури на 2025 рік Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини; копії сторінок трудової книжки ОСОБА_1 ; копію постанови про закінчення виконавчого провадження; копію витягу з ЄРДР.
Під час розгляду заяви представник відповідача Пінаєв В.В. її підтримав. Посилається на те, що рішенням Верховного Суду було встановлено, що Запорізька районна державна лікарня ветеринарної медицини належним чином поновила ОСОБА_2 на роботі, тому звернулись із цією заявою. Просить заяву задовольнити та скасувати рішення у справі 333/6370/24 та допустити поворот виконання рішення.
Представник позивача - адвокат Черненко Т.Ю. заявила, що у заяві не зазначено, який саме період затримки виконання рішення суду підлягає перегляду та на якій підставі необхідно скасувати рішення у повному обсязі. Букреєва було поновлено на посаді згідно з рішенням суду наказом від 1 грудня 2025 року. Щодо повороту рішення існують процесуальні обмеження, які не дозволяють здійснити поворот виконання рішення.
Позивач повністю підтримав позицію свого представника.
Представник третьої особи Матвєєв І.В. підтримав позицію відповідача у цій справі. Вважає, що Верховний Суд скасував те рішення, на якому ґрунтувались всі подальші рішення про стягнення коштів з відповідача. Вважає, що є всі підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників її учасників, дійшов таких висновків.
Правовідносини між учасниками справи пов`язані з переглядом за нововиявленими обставинами та поворотом виконання рішення суду у цивільній справі про стягнення середнього заробітку, тому при вирішенні цієї справи застосуванню підлягають, зокрема, норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Також на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі й застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі № 333/2536/22 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, про поновлення на роботі позов задоволено: поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з дати звільнення; стягнуто з Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 183 748 гривень 24 копійки з урахуванням необхідності сплати обов`язкових податків та зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць у розмірі 16 366 гривень 24 копійки.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 333/2536/22 апеляційну скаргу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини та апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задоволено: рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2023 у цій справі скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, про поновлення на роботі відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 333/2536/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасовано, рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року залишено в силі.
11 липня 2024 року Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрив виконавче провадження № 75521888 за заявою позивача про примусове виконання рішення.
На підставі наказу в.о. начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3 від 02.08.2024 № 155-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » скасовано наказ від 27.05.2022 № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ від 31.05.2022 № 40-к «Про внесення змін до наказу від 27.05.2022 № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28 червня 2022 року.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 14 січня 2025 року у справі № 333/2536/22 за скаргою Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на дії/рішення державного виконавця було встановлено, що стягувача (позивача) було поновлено на посаді відповідно до рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2023 у справі № 333/2536/22. Тобто це судове рішення фактично виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом з дня видання наказу в.о. начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3 від 02.08.2024 № 155-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ». У зв`язку з цим скаргу було задоволено; визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гнідої Юлії Володимирівни щодо незакінчення у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження № 75521888 від 11.07.2024 за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом міста Запоріжжя 27.06.2024 у справі № 333/2536/22, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з дати звільнення; зобов`язано уповноважену посадову особу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчити у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 75521888 від 11.07.2024 за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом міста Запоріжжя 27.06.2024 у справі № 333/2536/22, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з дати звільнення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 333/2536/22, встановлено, що ОСОБА_1 слід поновити на тій посаді, яку він займав до звільнення. Натомість наказ Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини № 155-к від 02.08.2024 не відповідає наведеному, оскільки посада скаржника не є аналогічній тій, з якої його було незаконно звільнено. З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що державний виконавець правомірно вважав, що рішення суду не виконано належним чином та не поновлено стягувача саме на тій посаді, з якої його звільнено. Через це апеляційну скаргу представника позивача було задоволено; ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року у цій справі скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні скарги Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на дії державного виконавця відмовлено.
Водночас 19 липня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, про стягнення середнього заробітку (справа № 333/6370/24).
Рішенням від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача: середній заробіток у сумі 255 908 гривень 48 коп за час з 30 травня 2023 року до 20 вересня 2024 року затримки виконання рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі № 333/2536/22 про поновлення на роботі; 8 000 гривень як грошове відшкодування моральної шкоди; витрати зі сплати судового збору в розмірі 242 гривні 80 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 415 гривні 07 коп. В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено.
Серед іншого, підставою для ухвалення цього рішення стала саме постанова Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 333/2536/22.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 333/6370/24 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року - без змін.
У касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 333/6370/24, не переглядались.
Проте постановою Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 333/2536/22 було встановлено, що 02 серпня 2024 року в.о. начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини видано наказ № 155-к, яким, зокрема, поновлено позивача на попередній роботі на посаді заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28 червня 2022 року. Колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що поновлення позивача на рівнозначній посаді заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини свідчить про належне виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року в справі № 333/2536/22, оскільки з 13 квітня 2023 року посада заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога у штатному розписі Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини не існувала. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення скарги Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини. Тому Верховний Суд касаційну скаргу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини задовольнив, постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року скасував, а ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року залишив у силі.
Обставина, що рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі № 333/2536/22 виконано належним чином саме 02 серпня 2024 року, є істотною для правильного вирішення спору у справі № 333/6370/24, оскільки вона напряму впливає на точність первісних розрахунків належного до стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку та судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім цього, вона існувала на час розгляду справи № 333/6370/24, але відповідна підстава виникла після ухвалення Верховним Судом постанови від 25 березня 2026 року у справі № 333/2536/22 (зокрема в результаті скасування постанови Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 333/2536/22, якою обґрунтовувалось рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24) та спростовує обставини, раніше встановлені судом під час розгляду справи № 333/6370/24.
Згідно з ч. 1 і п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами; підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У постанові від 21.07.2021 у справі № 631/1660/15-ц Верховний Суд виснував, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.
Для здійснення нового розрахунку суд бере до уваги, що наявною в матеріалах справи довідкою про доходи від 07.02.2023 та рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі № 333/2536/22 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували його незаконному звільненню, становила 743,92 грн.
З урахуванням викладеного та з огляду на наведені в судовому рішенні, що переглядається, приписи ст. 236 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці», абз. 4 п. 2, абз. 1, 2 п. 3, абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, період затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі повинен був рахуватися з 30 травня 2023 року - наступного дня після постановлення рішення суду про поновлення позивача на роботі, до 01 серпня 2024 року - дня, що передував дню фактичного виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Указаний період включає 308 робочих днів.
Відповідно, за період затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі з відповідача на користь позивача належало стягнути середній заробіток у сумі 229 127,36 грн (743,92 грн ? 308 робочих днів).
З огляду на це з відповідача на користь позивача підлягали стягненню судові витрати останнього на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ціни позову згідно з ч. 3 ст. 133, ч. 2, 4 ст. 137, ч. 2-4, 8 ст. 141 ЦПК України: 6 662,59 грн (10 000 грн ? [229 127,36 грн + 8 000 грн] / 355 908,48 грн).
Отже, в цій частині рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 підлягає перегляду.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Оскільки ухвала Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 14 січня 2025 року та постанова Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 333/2536/22 стосуються лише встановлення обставин щодо моменту виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі та не впливають на інші обставини, встановлені рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24, то підстав для перегляду цього рішенні щодо відшкодування моральної шкоди та судових витрат зі сплати судового збору не вбачається.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про поворот виконання рішення суду, то суд звертає увагу на таке.
Нормами ч. 3 ст. 444 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 20.06.2019 у справі № 336/9595/14, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання рішення можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 336/9595/14, від 26.05.2022 у справі № 405/3788/19, від 26.05.2022 у справі № 495/364/17, від 22.03.2023 у справі № 592/12956/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц.
Водночас ч. 2 ст. 445 ЦПК України установлено особливості повороту виконання в окремих категоріях справ: у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Подібне правило закріплено і у ч. 1 ст. 239 КЗпП України: у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Отже, як зазначає і Верховний Суд у постановах від 25.10.2021 у справі № 607/3393/18 та від 08.02.2023 у справі № 753/7342/18, чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.
Для цілей застосування ч. 1 ст. 239 КЗпП України та ч. 2 ст. 445 ЦПК України принциповим є не те, що виплата повинна випливати з трудових правовідносин.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Так, виплата за ст. 236 КЗпП:
-виникає виключно у зв`язку з трудовим спором;
-є наслідком невиконання роботодавцем рішення про поновлення працівника на роботі;
-визначається саме як середній заробіток;
-передбачена безпосередньо КЗпП України;
-спрямована на компенсацію працівникові наслідків затримки реалізації його трудового права поновлення на роботі.
Тобто передбачений ст. 236 КЗпП України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за своєю правовою природою є виплатою, що випливає з трудових правовідносин, тобто підпадає під установлені ч. 1 ст. 239 КЗпП України та ч. 2 ст. 445 ЦПК України обмеження стосовно повороту виконання судового рішення у справах про його стягнення.
Тому за відсутності встановленого судом факту підроблення документів або подання завідомо неправдивих даних безпосередньо позивачем, поворот виконання у таких справах є недопустимим.
Крім того, ч. 6 ст. 444 ЦПК України чітко встановлено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Проте ні разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій міститься клопотання про поворот виконання рішення, ні під час судового розгляду цієї заяви відповідач не подав ніяких доказів того, що суми, стягнуті за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку.
Отже, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині повороту виконання рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
У цій справі нововиявлена обставина не зумовлює повного перегляду спору, а впливає лише на розмір належних до стягнення сум та період, за який воно проводиться, тому процесуально коректним є рішення про зміну попереднього рішення.
З огляду на все викладене вище, зокрема, наведені норми права, наявні докази та встановлені на їх підставі обставини, відсутність підстав для скасування судового рішення, що переглядається, та ухвалення нового рішення, але водночас необхідності зміни лише періоду затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, суми належного до стягнення середнього заробітку за цей період та розміру судових витрат, суд виходить із того, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню, а рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 - відповідним змінам у резолютивній частині.
Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, то суд зазначає таке.
За приписами ч. 1, 3 ст. 133 та ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, наведені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Частина 7 ст. 444 ЦПК України визначено, що за подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
Аналогічні норми містить і п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Тому відповідач при поданні заяви сплатив судовий збір у розмірі 4 542 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, виключно за вимогу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Отже, задовольняючи заяву в цій частині, суд стягує з позивача на користь відповідача судові витрати зі сплати останнім судового збору у вказаному розмірі.
Керуючись ст. 2-13, 76-81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 429 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 88, м. Запоріжжя, 69089) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 88, м. Запоріжжя, 69089), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (б-р Марії Примаченко, буд. 20-А, м. Запоріжжя, 69036), про стягнення середнього заробітку в частині визначення періоду затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, розміру належних до стягнення середнього заробітку та витрат на професійну правничу допомогу, змінити з підстав, які викладено в мотивувальній частині цього рішення.
Замінити в абзаці другому резолютивної частини рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 слова та цифри:
-«255 908 гривень 48 копійок /двісті п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень сорок вісім копійок/» на «229 127 гривень 36 копійок /двісті двадцять дев`ять тисяч сто двадцять сім гривень тридцять шість копійок/»;
-«20 вересня» на «01 серпня».
Замінити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 слова та цифри «7 415 гривні 07 копійок /сім тисяч чотириста п`ятнадцять гривні сім копійок» словами та цифрами «6 662 гривні 59 копійок /шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні п`ятдесят дев`ять копійок/».
В іншій частині рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2025 року у справі № 333/6370/24 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ: 00699164; місцезнаходження: вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 88, м. Запоріжжя, 69089) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 542 /чотири тисячі п`ятсот сорок дві/ гривні.
В іншій частині у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса цього документа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/номер справи.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов