ЄУН: 336/2209/25
Провадження №: 2/336/161/2026
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю: секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., представника позивача - адвоката Ярошенко Олександра Олеговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до Запорізької міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, ОСОБА_3 , про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2025 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_2 (в особі представника - адвоката Мазур Олени Сергіївни) з позовом до Запорізької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, ОСОБА_3 - про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначав, що він є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.02.1998 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири, яку в рівних частках успадкували дружина померлого - ОСОБА_3 та мати померлого - ОСОБА_6 . Після прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали співвласниками квартири і загалом кожній з них стало належати по 1\2 частині вказаної квартири.
За життя ОСОБА_4 залишила заповіт згідно якого заповіла своє майно онуку - ОСОБА_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Як вказано у позовній заяві ОСОБА_2 , він пропустив строк для прийняття спадщини, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, оскільки не знав про наявність заповіту, а узнав про заповіт, складений 29.07.1998 року на його користь від імені бабусі - ОСОБА_4 та про заповіт, складений 29.07.1998 року на його користь його матір`ю - ОСОБА_3 лише після проходження військової служби за мобілізацією у лавах ЗСУ (з серпня 2022 року до березня 2024 року). Про наявність заповітів йому сказала його мати - ОСОБА_3 у листопаді 2024 року - коли оформлювала документи на спадщину, яка відкрилася після померлого чоловіка. Як вказано в позовній заяві, ОСОБА_2 у тому ж місяці, як узнав про заповіт, звернувся до нотаріуса, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. 26.11.2024 року (№ 46/2024). Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 з підстав пропуску ним строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. від 12.12.2024 року.
Посилаючись на те, що він не знав про існування заповіту, складеного його бабусею - ОСОБА_4 на його користь, що в силу вимог закону можна вважати поважною причиною, просив суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.05.2025 року. Цією ухвалою було витребувано у приватного нотаріуса копії спадкових справ № 44/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 та № 46/2024, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
08.04.2025 року від представника відповідача - Запорізької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, також в заяві вказано, що у вирішенні справи відповідача покладається на розсуд суду.
09.04.2025 року від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. надійшли копії спадкових справ № 44/2024 та № 46/2024 та заява приватного нотаріуса про розгляд справи без її участі.
02.05.2025 року від представника позивача - адвоката Мазур О.С. надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника, закриття підготовчого провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.08.2025 року.
11.08.2025 року від адвоката Ярошенко Олександра Олеговича - представника ОСОБА_1 (доньки позивача ОСОБА_2 ) надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до визначення правонаступників позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.08.2025 року задоволено клопотання адвоката Ярошенко О.О., зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника.
30.12.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко Олександра Олеговича надійшло клопотання про поновлення провадження в справі та залучення до участі в справі ОСОБА_7 в якості правонаступника ОСОБА_2 та витребувати у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Лебідь Олени Сергіївни копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2026 року поновлено провадження у цій справі, залучено до участі в справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_2 . Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Лебідь Олени Сергіївни копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судове засідання призначено на 26.02.2026 року.
05.02.22026 року від третьої особи - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі.
06.02.2026 року від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.С. надійшла копія спадкової справи стосовно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_2 (спадкова справа № 60/2025).
23.02.2026 року від третьої особи - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.
26.02.2026 року в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко О.О. заявив клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами спадкової справи. Розгляд справи відкладено на 21.05.2026 року.
21.05.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко О.О. надійшли клопотання про повернення до стадії підготовчого судового провадження та заява про уточнення позовних вимог шляхом заміни предмету позову. В цій заяві представник Висоцької І.С. позовні вимоги сформульовано таким чином:
- Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
- Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.05.2026 року у судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко О.О. надав пояснення щодо заявлених ним клопотань.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2026 року розгляд справи повернуто до стадії підготовчого засідання. Підготовче судове засідання призначено на 02.07.2026 року.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2026 року прийнято до розгляду заяву адвоката Ярошенко О.О. про зміну предмету позову, в подальшому справу розглядати з урахуванням зміни предмету позову.
05.06.2026 року від представника відповідача - Запорізької міської ради надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій представник відповідача, посилаючись на те, що за життя ОСОБА_2 не встиг довести поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а рішення суду про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини ще не винесено, зазначав, що за таких обставин 1/2 частина АДРЕСА_3 не увійшла у спадкову масу після його смерті та не може бути успадкована позивачкою. Також представник відповідача зазначав, що звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно можливе лише якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого виникає цивільно-правовий спір. Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог в частині визнання права власності на спадкове майно.
02.07.2026 року від представника позивача - адвоката Ярошенко О.О. надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача і його представника та закрити підготовче провадження. У наступне судове засідання просив викликати в якості свідка ОСОБА_8 - чоловіка позивачки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2026 року закрито підготовче провадження у цій справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2026 року.
13.08.2026 року у зв`язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 10.09.2026 року.
10.09.2026 року в судовому засіданні суд заслухав пояснення свідка ОСОБА_8 , пояснення представника позивача, дослідив письмові докази та заслухав представника позивача у судових дебатах. Суд перейшов до стадії ухвалення та оголошення рішення, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення якого відкладено на 18.09.2026.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та показання свідка, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.Судом встановлено, що первісний позивач - ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яку в рівних частках успадкували дружина померлого - ОСОБА_3 та мати померлого - ОСОБА_4 . Після прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали співвласниками квартири і загалом кожній з них стало належати по 1\2 частині вказаної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача - ОСОБА_4 . Протягом тривалого часу (з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 до листопада 2024 року - тобто, протягом 7 років) ніхто з потенційних спадкоємців за законом або за заповітом не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, спадкова справа відносно померлої ОСОБА_4 до 26.11.2024 року не заводилася.
Як вбачається зі змісту позовних заяв ОСОБА_2 та його правонаступника - ОСОБА_7 , з матеріалів справи та пояснень свідка, після смерті бабусі 28.12.2017 року ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом дуже тривалого часу, а звернувся лише у листопаді 2024 року - після того, як узнав від матері ( ОСОБА_3 ) про наявність заповіту, складеного 29.07.1998 року від імені бабусі - ОСОБА_4 на його користь. В обґрунтування поважності причин пропуску шестимісячного строку як первісний позивач, так і його правонаступник посилаються на те, що ОСОБА_2 не знав про існування цього заповіту, а узнав про заповіт лише у листопаді 2024 року. Також первісний позивач ОСОБА_2 вказував у позові, що проходив військову службу за мобілізацією у лавах ЗСУ з серпня 2022 року до березня 2024 року, вважаючи, що це також свідчить про поважність причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.
Як видно з позовної заяви ОСОБА_2 та підтверджено матеріалами спадкової справи у листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. і 26.11.2024 року була заведена спадкова справа відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (спадкова справа № 46/2024). ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 з підстав пропуску ним строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. від 12.12.2024 року.
Посилаючись на те, що він не знав про існування заповіту, складеного його бабусею - ОСОБА_4 на його користь, що в силу вимог закону можна вважати поважною причиною, ОСОБА_2 просив суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини
11.08.2025 року від адвоката Ярошенко Олександра Олеговича - представника ОСОБА_1 (доньки позивача ОСОБА_2 ) надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до визначення правонаступників позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.08.2025 року задоволено клопотання адвоката Ярошенко О.О., зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2026 року поновлено провадження у цій справі, залучено до участі в справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_2 . Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Лебідь Олени Сергіївни копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.05.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко О.О. надійшли клопотання про повернення до стадії підготовчого судового провадження та заява про уточнення позовних вимог шляхом заміни предмету позову. В цій заяві представник ОСОБА_1 позовні вимоги сформульовано наступним чином:
- Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
- Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на зміну предмету позову представника відповідача - Запорізької міської ради у своєму відзиві на уточнену позовну заяву зазначав, що за таких обставин 1/2 частина АДРЕСА_3 не увійшла у спадкову масу після смерті ОСОБА_2 та не може бути успадкована позивачкою ОСОБА_1 . Також представник відповідача вказував, що звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно можливе лише якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого виникає цивільно-правовий спір. Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно.
Виходячи з вищенаведеного, суд вирішує спір з урахуванням зміни предмету позову, а саме, розглядає по суті позовні вимоги правонаступника первісного позивача - ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно із спадкоємцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частина 3 ст. 1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз`яснень, які викладені у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними при цьому слід визнавати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 286/27/18.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2022 року у справі № 361/1699/20-ц.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 викладена така правова позиція:
«151. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
152. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.
153. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.
154. Резюмуючи, ВП ВС, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 496/3330/22 обумовлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
За нормами ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, а також в інших випадках особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь якій стадії судового процесу.
Статтею 1276 ЦК України визначено: Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Відповідно до рекомендацій, викладених в абз. 38 пункту 1 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року встановлено, що процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується на нормах ст. 1276 ЦК України, відповідно до змісту якої, якщо спадкоємець за заповітом або законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 523/17848/16-ц викладено правовий висновок, який зводиться до того, що право на спадкування не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах. Таким чином, спірні правовідносини у справі про визначення додаткового строку на прийняття спадщини допускають правонаступництво.
Згідно із ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд виходить з такого.
Як на підставу поважності пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 первісний позивач ОСОБА_2 і його правонаступник ОСОБА_1 посилалися на те, що ОСОБА_2 не знав про існування заповіту від імені його баби, ОСОБА_4 , на його користь. Тому ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у листопаді 2024 року - відразу після того, як узнав від своєї матері - ОСОБА_3 про існування такого заповіту.
Проте суд не вважає таку причину поважною, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та з письмових доказів, доданих до позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 - батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_5 спадщину (у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 прийняли його мати - ОСОБА_4 та його дружина - ОСОБА_3 , в результаті чого кожній з них стало належати по 1/2 частині вказаної квартири. Після смерті ОСОБА_4 (яка мала місце 28.03.2017 року) відкрилася спадщина, зокрема і на належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_4 як її онку відповідно до ст. 1262 ЦК України.
Одночасно ОСОБА_2 за правом представлення (ч. 1 ст. 1266 ЦК України) мав право успадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом його батькові - ОСОБА_5 , якби він був живим на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Отже, ОСОБА_2 , який проживав окремо від спадкодавця, мав звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини - а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином у даній справі заповіт не є єдиною підставою для спадкування майна померлої ОСОБА_2 і незнання про заповіт потребувало від ОСОБА_2 зверненя до нотаріуса.
Проте він не скористався правом на спадкування, не подав заяву про прийняття спадщини не тільки протягом 6-ти місячн ого строку, але й протягом наступних 7 років.
В силу вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України суд вважає, що ОСОБА_2 не проявив інтересу до спадщини, не був зацікавлений у здійсненні всіх необхідних заходів щодо прийняття спадщини, тобто не прийняв спадщину як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторона позивача не надала належного обгрунтування поважності пропуску ОСОБА_2 строку на прийняття спадщини, який в цій справі вимірюється роками, не навела причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1272 ЦК України.
За наведеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід відмовити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
Виходячи з положень статті 1276 ЦК України, в якій визначено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 16.05.2018 року у справі № 523/17848/16-ц посилався і на те, що процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах статті 1276 ЦК України, згідно з якою якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вдатися до оцінки наявності/відсутності правовідносин спадкової трансмісії щодо обставин справи, що розглядається, оскільки означене питання також має ключове значення для правильного вирішення спору.
У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19 зазначено, що що відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти (трансмітент), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців-трансміссаров (спадкова трансмісія). Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара, який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.
Судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 настала після тривалого (який вимірюється роками) закінчення строку на прийняття ним спадщини щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 і судом не встановлено наявність поважних причин пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті його баби, ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягають задоволенню - з огляду на те, що в силу положень ст. 1276 ЦК України позивач ОСОБА_1 за фактичних обставин цієї справи не є трансміссаром і не може претендувати в порядку спадкової трансмісії на майно, що належало не ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 .
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
На підставі викладеного і керуючись ст. 55, 76-83, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3
Відповідач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; .
Треті особи:
-Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, 69011, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 60, пр. 33
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.С. Боєв
18.09.26