18.09.2026 Справа № 489/355/26
2/469/789/26 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" через підсистему "Електронний суд" 09 січня 2026 року звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 28756,00 грн. за кредитним договором № 690146994 від 11 січня 2024 року, укладеним між ТОВ "Манівео швидка допомога" та відповідачем, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договорів факторингу. Просив також стягнути з відповідача судовий збір і судові витрати на професійну правничу допомогу та розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2026 рокуматеріали позовної заяви передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області; ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 07 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.
13 травня 2026 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.
19 травня 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження 24 травня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа до особистого електронного кабінету позивача; поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження отримане відповідачем 27 травня 2026 року, про що свідчить її особистий підпис на зворотньому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позов відповідач не надала.
За такого суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи суд встановив, що 11 січня 2024 року ТОВ "Манівео швидка допомога" та відповідач уклали договір кредитної лінії №690146994 (далі - Договір), підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором YMTZ (а.с.38-48).
За умовами п.п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 4000,00 грн., другий та решта траншів надаються протягом дисконтного періоду кредитування, загальна сума кредиту складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дисконтного періоду (п.2.3-2.5, 6.1-6.3 Договору); дисконтний період користування кредитом складає 14 днів (п.3.1 Договору); рекомендована дата дострокового повернення суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 25 січня 2024 року (п.7.1 Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальниказ використанням реквізитів платіжної картки 4323-34ХХ-ХХХХ-2323, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Встановлений в п.3.1 Договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п.3.2 Договору).
Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 14 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 548,80 грн.; про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п.3.3 Договору).
Згідно з п.3.4 Договору, продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії Договору зазначені в Договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених Договором умов користування кредитом без зміни строку дії Договору .
Уобов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з обставин: закінчення строку дії Договору, в порядку, передбаченому п.11.1 Договору, згідно з яким договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання; у будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання, або дострокового припинення строку дії Договору (п.7.2 Договору).
Кінцева дата повернення кредиту - 10 лютого 2029 року (п.7.3 Договору).
Відповідно до п.8.3 Договору проценти нараховуються за процентною ставкою 357,70% річних, що ставновить 0,98% від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка); якщо позичальник вчинить дії щодо пролонгації дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 25 січня 2024 року проценти нараховуються за ставкою 889,69 річних, що становить 2,44% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться в позичальника.
Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 річних, що становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться в позичальника за кожен день користування ним (п.8.4 Договору).
Згідно з п.9.1.1.2. Договору, кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку, передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником.
Відповідно до п. 9.1.1.7 Договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення Договору.
Згідно з п. 9.2.1.6 Договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від Договору, розірвати чи припинити договір без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого Кредиту та нарахованих процентів за користування Кредитом відповідно до кількості днів користування.
У пункті 12.4. Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії Договору, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України)
Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № 690146994 від 11 січня 2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, направленим на належний відповідачеві номер телефону, що вбачається зі змісту договору та QR-коду, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем кредитного договору в електронній формі та погодження його умов. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
У порядку витребування доказів суд отримав відомості АТ "А-Банк" про емітування на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , карти № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (а.с.152); у період з 11 січня 2024 року по 17 січня 2024 року здійснено зарахування коштів на вказану картку в сумі 7000,00 грн., що вбачається з копії платіжної інструкції №783871_1_1640874.128 від 12 січня 2024 року про зарахування коштів у сумі 3000,00 грн. та платіжної інструкції №325334_1_1405744.128 від 11 січня 2024 року про зарахування коштів у сумі 4000,00 грн. (а.с.159), що також підтверджено випискою про рух коштів за договором за вказаний період (а.с.153-158) .
Таким чином, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало свої зобов`язання за договором кредитної лінії № 690146994 від 11 січня 2024 року та здійснило переказ грошових коштів у розмірі 7000,00 грн. для зарахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Згідно з наданими позивачем розрахунком та випискою з особового рахунку відповідача, заборгованість відповідача за кредитним договором № 690146994 від 11 січня 2024 року станом на 19 грудня 2024 року становить 28756,00 грн., з яких 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21756,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками (а.с.60-61), що узгоджується з вимогами закону та умовами кредитного договору щодо порядку нарахування відсотків за користування коштами у дисконтний період та після його закінчення та відповідачем не оспорюється.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.93-96), 28 листопада 2018 року укладено Додаткову угоду № 19 до вказаного договору факторингу, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.98 на зв.), 31 грудня 2020 року - Додаткову угоду № 26 до вказаного договору факторингу, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с.99-102), 31 грудня 2021 року Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.104), 31 грудня 2022 року Додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.104 на зв.), 31 грудня 2023 року Додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.105).
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимог.
Відповідно до п. 1.3. Договору право вимоги - це права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, якими є реєстри прав вимог (п.1.2 договору)
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора у день підписання сторонами реєстру прав вимог (п.4.1.).
Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб (підпунктом 5.3.3 договору факторингу).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №273 від 27 лютого 2024 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 690146994 від 11 січня 2024 року на загальну суму 13706,00 грн. (а.с.89-90).
19 грудня 2024 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 19/1224-01 (а.с.83-86).
Предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить у момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленого у відповідному додатку до договору (п.4.1).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 19 грудня 2024 року до договору факторингу № 19/1224-01 від 19 грудня 2024 року, від ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28756,00 грн. (а.с.81-82).
15 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач уклали договір факторингу № 15/07/25-Е (а.с.73-76), відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило позивачу свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 690146994 від 11 січня 2024 року в сумі 28756,00 грн., що вбачається з реєстру боржників від 15 липня 2025 року (а.с.71-72).
Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у редакції додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року передбачено, що набуття ТОВ "Таліон плюс" права вимоги настає з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги настає з моменту виникнення такого права вимоги до боржника і додаткового оформлення не потребує (пункт 4.1). Аналогічні положення передбачені договорами факторингу № 19/1224-01 від 19 грудня 2024 року (пункт 4.1) та № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року (пункт 1.2).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт набуття ним права вимоги до відповідача за кредитним договором № 690146994 від 11 січня 2024 року.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., розмір яких суд підтверджений копією договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, копією протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, копією додаткової угоди № 25771116289 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року та копією акта прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року, та відповідачем не оспорюється, у зв"язку з чим підлягає стягненню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, заборгованість за кредитним договором № 690146994 від 11 січня 2024 року у розмірі 28756,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., усього стягнути 38418 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя