Роздільнянський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/2037/26
Номер провадження: 2/511/1562/26
18 вересня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Дьяків В.В,
за участю:
позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви.
У червні 2026 року ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області №511/1204/19 від 14.08.2019 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу). Застосувати зменшений розмір аліментів з дати подання цієї позовної заяви до суду.
Позовні вимоги мотивував тим, що Судовим наказом Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.07.2019 року у справі №511/1204/19 з нього стягнуто з на користь на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 03.07.2019 року до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після винесення судового наказу від 15.07.2019 року, він 28.01.2025 року одружився із ОСОБА_5 . Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тому на підставі викладеного, вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.( а.с.15)
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 червня 2026 року відкрито провадження по даній цивільній справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін та призначено судове засідання. ( а.с.20)
Позиції сторін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просив суд їх задовольнити та не заперечував щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку. На адресу суду надійшли поштові повідомлення про не вручення судових повісток ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю адресанта за вказаною адресою.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.07.2019 року у справі №511/1204/19 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 03.07.2019 року до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ( а.с.5).
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 січня 2020 року виправлено описку у судовому наказі Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.07.2019 року у справі №511/1204/19, провадження №2-н/511/101/19, вказавши вірним дату народження дитини до досягнення якої стягуються аліменти та перший абзац резолютивної частини судового наказу викласти в такому вигляді:
«Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 03.07.2019 року до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .»
28 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 одружився із ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого 28 січня 2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на підставі актового запису №58. ( а.с.7)
Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.04.2025 року, актовий запис № 515(а.с.6).
Дані правовідносини регулюються наступним нормами права.
У відповідності до ч.1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (ч.3 ст.51 Конституції України ).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.2,3 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
За змістом ст.180 СК, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Системний аналіз ст. 192 Сімейного Кодексу України, свідчить про те, що за позовом платника аліментів суд може зменшити їх розмір лише за наявності поважних причин, а саме: зміни його матеріального чи сімейного стану; погіршення його здоров`я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Даний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для зменшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Обов`язок доказування наявності наведених обставин покладається на позивача.
Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку .
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у позивача погіршилося матеріальне становище після видачі вищезазначеного Судового наказу виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 15.07.2019 року, оскільки він 28.01.2025 року одружився, та у нього ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_8 та вважає, що у нього відбулися суттєві зміни матеріального та сімейного стану.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) викладено такий правовий висновок щодо застосування статті 192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Посилання позивача на те, що від іншого шлюбу має ще сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до уваги не приймаються, оскільки наявність у відповідача іншої сім`ї, які знаходиться на його утриманні, не звільняє його від обов`язку на належному рівні утримувати неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір`ю.
Суд зазначає, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_8 сина: ОСОБА_6 не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до Судового наказу виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 15.07.2019 року у справі №511/1204/19 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні ще одного сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, негативно вплине на належне забезпечення сина та суперечитиме його інтересам.
Отже, аналіз досліджених та оцінених судом доказів в їх сукупності приводить суд до висновку, що позивач не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням сина від іншого шлюбу, а обставини, наведені ним, як на підставу заявлених вимог, не свідчать про необхідність зміни розміру аліментів у сторону зменшення.
Крім того, суд зазначає, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).
На наявність інших підстав для зменшення розміру аліментів позивач не вказував. Переконливих доказів про наявність підстав для зменшення цих сум позивач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141,180-183,192,273 СК України, ст.ст. 4,18,19,76- 81,95, 258-259, 263-265, 354,355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 18 вересня 2026 року.
Суддя: С. І. Гринчак