РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №766/2502/26
Пров. №2/766/8448/26
10 вересня 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Хайдарової І.О.,
секретар судового засідання Валігурський Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31) про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
І. Виклад позиції позивача.
02.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 120261,57 грн, з яких сума матеріального збитку 80261,57 грн. та 40000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
В обґрунтування позову вказав, що 14.12.2021 о 18.20 год., в м.Херсон по вул. Івана Богуна, 47, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Chevrolet Epica LA69L, н.з. НОМЕР_3 , не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, транспортний засіб виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом Audi А6, н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку у свої смузі руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальні збитки, чим ОСОБА_2 порушив п.11.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. За результатом зібраних матеріалів, складено протокол серії АББ №121225 про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 та направлено до Голопристанського районного суду Херсонської області. Вища ради правосуддя рішенням №566/0/12-23 від 30.05.2023 вирішила відносити з 01.06.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність якого змінено розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 №1/0/9-22. Змінити з 01.06.2023 територіальну підсудність судових справ: Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області - Херсонському міському суду Херсонської області. 14.08.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. 17.02.2026 року, Херсонським апеляційним судом розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
10.01.2022 року на підставі замовлення ОСОБА_1 оцінки вартості майнової шкоди, пошодження автомобіля Audi А6, н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 , оцінювачем ФОП ОСОБА_3 виконано звіт №226, яким встановлено, що оскільки такий КТЗ відновлявати економічно недоцільно, матеріальний збиток завданий власникові Audi А6, н.з. НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює ринковій вартості автомобіля у доаварійному (непошкодженому) стані та складає: 181144 грн. 40 коп.
Протиправними діями ОСОБА_2 , йому, як власнику транспортного засобу Audi А6, н.з. НОМЕР_4 спричинено майнові збитки у розмірі 181144 грн. 40 коп. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , була застрахована у ПрАТ "СК «ВУСО», згідно полісу №205708399.
13.01.2022 року, ПрАТ "СК «ВУСО», згідно полісу №205708399, перерахувала на банківський рахунок Позивача, відшкодування матеріального збитку в розмірі 100882 грн. 83 коп. Проте, обсяг цивільної відповідальності обмежується розміром 100882 грн. 83 коп., якої не достатньо для відшкодування матеріальних збитків завданих відповідачем у загальному розмірі 181144 грн. 40 коп. (181144.40 - 100882.83 = 80261.57) грн. у залишку.
Крім того, йому діями Відповідача було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він після пошкодження автомобіля знаходився в емоційно пригніченому стані, був позбавлений можливості користуватися автомобілем, що завдало йому суттєвих незручностей. В результаті пошкодження автомобіля, його плани на відпочинок та можливе використання автомобіля були зіпсовані. Умови його життя значно погіршилися, з`явилися роздратованість, постійне хвилювання та турботи пов`язані з пошкодженням автомобіля, а також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів. Між пошкодженням автомобіля в результаті ДТП та завданням йому моральної шкоди є прямий причинно - наслідковий звязок. Він після ДТП, в період з 15.12.2021 по 22.12.2021 проходив лікування у КНП «Херсонька міська клінічна лікарня». Моральну шкоду оцінює в сумі 40 000 грн. Ціна позову враховує в себе усі страждання, які довелося йому перенести, зокрема, негативного впливу на стан здоров`я.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
07.04.2026 року представником відповідача через Електронний суд подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу. Вказав, що зазначення позивачем у позовній заяві про те, що обсяг цивільної відповідальності обмежується розміром 100 882, 83 грн. не відповідає дійсності, оскільки ПрАТ «ВУСО» при визначені суми страхової виплати було враховано вартість технічно справних складників авто, які залишились у володінні Позивача. Звертав увагу на те, що позивач не заперечував проти визначення ринкової вартості, на дату оцінки у розмірі 174 806, 52 грн., проте матеріальний збиток завданий йому відповідачем нині обраховує згідно ринкової вартості транспортного засобу посилаючись на звіт № 226 від 10.01.2022 у розмірі 181 144, 40 грн. У позовній заяві, позивачем не ставиться питання про передачу залишків транспортного засобу відповідачу. З урахуванням викладеного, для того аби позивач набув право вимоги від відповідача відшкодувати завдану шкоду в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП (за вирахуванням страхової виплати) він мав або ж передати залишки транспортного засобу відповідачу, або ж заявити вимогу про стягнення матеріального збитку за мінусом вартості транспортного засобу у пошкодженому стані. Із витягу, сформованого 02.04.2026 в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів за ідентифікаційним номером (WAUZZZ4BZ1N004538) двигуна автомобіля Audi A 6 д.н.з. НОМЕР_5 , стороні Відповідача стало відомо, що 29.11.2022 року даний транспортний засіб було перереєстровано на нового власника по договору укладеному в ТСЦ №4841. Отже, позивач вводить суд в оману вказуючи на те, що автомобіль Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Позивач фактично намагається отримати подвійне відшкодування завданої шкоди. З одного боку, він уже отримав страхове відшкодування, в повному обсязі, а з іншого - розпорядився залишками транспортного засобу реалізувавши їх на власну користь. Водночас звертаючись до суду позивач не врахував вартість цих залишків та не має наразі навіть можливості передати їх відповідачу, що призводить до штучного завищення розміру заявлених вимог. Така поведінка позивача свідчить про намагання не відновити порушене право, а отримати необґрунтовану вигоду за рахунок відповідача. Окрім того відповідач заперечує проти розрахунку матеріальної шкоди, який зроблений позивачем на підставі Звіту №226 від 10.01.2022, а саме де зазначено, що ринкова вартість автомобіля у до аварійному стані визначена у розмірі 181144,40 грн., оскільки страхова виплата розраховувалась ПрАТ «СК «ВУСО» виходячи з розміру ринкової вартості автомобіля саме у розмірі 174 806, 52 грн. і проти визначення ринкової вартості, як зазначено ПрАТ «СК «ВУСО» позивач не заперечував. Слід зазначити, що розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в ДТП особи. Окремо звертав увагу, що у звіті №226 від 10.01.2022 не визначено вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, вказана інформація міститься лише у листі ПрАТ «СК «ВУСО» від 13.01.2022, а отже вказаний звіт не містить визначення вартості залишків транспортного засобу, що є обов`язковим елементом при встановленні розміру шкоди у випадку повної загибель транспортного засобу. Відповідач, у зв`язку з відчуженням позивачем транспортного засобу на користь третьої особи, наразі позбавлений можливості ініціювати проведення судової автотоварознавчої експертизи, що позбавляє відповідача права на ефективний захист. Враховуючи те, що у матеріалах наявні різні за змістом докази щодо ринкової вартості транспортного засобу до ДТП, вважають, що саме дані страховика підлягають врахуванню судом як більш належні та достовірні, виходячи з того, що по-перше, розмір ринкової вартості тз до ДТП був покладений в основу страхової виплати, по-друге наданий позивачем звіт не містить визначення вартості залишків транспортного засобу, водночас у розрахунку страховика така складова врахована, по третє позивач відчужив транспортний засіб чим унеможливив проведення судової експертизи. На думку відповідача позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
13.04.2026 року представником позивача через Електронний суд подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
04.06.2026 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.
Сторони в судове засідання не прибули, в матеріалах справи наявні заяви представників позивача та відповідача про розгляд справи у відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Згідно копії протоколу серії ААБ №121225 від 14.12.2021 року, 14.12.2021 о 18-20 год. в м. Херсон на вул. Івана Богуна, 47 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Chevrolet Epica LA69L, н.з. НОМЕР_3 , не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, транспортний засіб виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Audi», н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальні збитки, чим порушив п. 11.3. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУПАП.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17.02.2026 року у справі №654/3824/21 Апеляційну скаргу адвоката Базилєвої Юлії Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , якою провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, скасовано й прийнято нову постанову, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
З копії рахунку на оплату №95 від 06.09.2021 року ФОП ОСОБА_4 вбачається, що проведено ремонтні роботи, замовник ОСОБА_1 на загальну суму 52810,00 грн.
Згідно акту №Д-00000019 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2021 року складеного ФОП ОСОБА_5 , останнім проведено роботи по евакуації автомобіля Audi А6, держномер НОМЕР_4 , а саме вартість поїздки (легковий автомобіль) 800,00 грн, відірване колесо 200,00 грн, всього 1000,00 грн.
15.12.2021 року ОСОБА_1 продано до ПрАТ «СК «ВУСО» заву про відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП, за участю забезпеченого полісом транспортного засобу Chevrolet Epica LA69L, н.з. НОМЕР_3 , ДТП мала місце 14.12.2021 р.
Відповідно до Звіту №226 про оцінку автомобіля AUDI A6 держномер НОМЕР_4 , складеного 10.01.2022 року ФОП ОСОБА_3 , оскільки КТЗ відновлювати економічно недоцільно, завданий власникові AUDI A6 держномер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює ринковій вартості автомобіля у доаварійному (непошкодженому) стані та складає 181144,40 грн.
За актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №28 від 09.09.2021 року ФОП ОСОБА_6 , виконавцем були виконані роботи із заміни пневмобалонів підвіски, амортизаторів підвіски, передніх ричагів підвіски, ременя ГРМ та привідних роликів, ремонт супортів, заміна колодок тормозної системи, радіатора опалювання, охолоджуючої рідини, мастила двигуна/з мастилом/, фільтрів/з фільтрами на загальну суму 18800,00 грн.
15.12.2021 року ОСОБА_1 подано до ПрАТ «СК «ВУСО» заяву про відшкодування збитків заподіяних внаслідок ДТП 14.12.2021 року.
12.01.2022 року за вих. №2208167 ПрАТ «СК «ВУСО» надіслано на адресу ОСОБА_1 лист, згідно якого повідомлено, що 12.01.2022 року Товариством прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із ДТП, що мала місце 14.12.2021 року з вини водія забезпеченого ТЗ Chevrolet Epica, реєстраційний номер НОМЕР_3 . На підставі п. 12.1 ст. 12 та п. 36.6 ст. 36 Закону сума страхового відшкодування зменшується на розмір франшизи. Обов`язок щодо відшкодування франшизи покладений Законом на особу, відповідальність якої застрахована, тобто на ОСОБА_7
13.01.2022 року за вих. №132/2208167 ПрАТ «СК «ВУСО» надіслано на адресу ОСОБА_1 лист, згідно якого повідомлено, що Товариством була визнана повна загибель автомобіля Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Ринкова вартість транспортного засобу на дату оцінки складає 174806,52 грн. Вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди (вартість технічно справних складників) склала 72423,69 грн. Наведено розрахунок страхового відшкодування, згідно якого сума страхового відшкодування склала 100882,83 грн.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.12.2021 року, КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. І О. Тропіних», ОСОБА_1 з 15.12.2021 р. по 22.12.2021 р. перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ. Неускладнений криз від 14.12.2021 р.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справи стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 02.04.2026 року, за пошуком інформації за ревізитами Audi A6, рік випуску 2000, він код WAUZZZ4BZ1N004538, наявні відомості про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника по договору укладеному в ТСЦ 29.11.2022 року.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч.2 зазначеної статті).
У частинах першій, другій ст. 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч.2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, асаме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно положення ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(№ 1961-IV, який діяв на момент ДТП), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно правової відповідальності, що визначено ст. 3 даного Закону.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку за статтею 1194 ЦК України з відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), одержаною від страховика (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19).
З висновку експерта № 226 від 10.01.2026 року, який суд визнає належними і допустимим доказом, вбачається, що транспортний засіб відновлювати економічно недоцільно, матеріальний збиток, завданий власникові AUDI A6 держномер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює ринковій вартості автомобіля у доаварійному (непошкодженому) стані та складає 181144,40 грн.
Згідно з пунктом 30.1. статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент ДТП, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент ДТП, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Такі ж правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №125/1216/20.
Однак, як встановлено судом, позивач продав транспортний засіб іншій особі, що слідує із наданого представником відповідача Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів. В той же час, за якою ціною були відчужені залишки транспортного засобу вказаний витяг не містить. Крім того, позивач та його представник ані ні у позові ані у заявах по суті справи не повідомляли суд про вказаний продаж залишків автомобіля та вартість за якою вони були відчуженні.
В той же час, з огляду на продаж транспортного засобу, позивач не набув права на відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, однак, оскільки автомобіль позивача був пошкоджений під час ДТП, яка сталася з вини відповідача, то позивач згідно з приписами пункту 30.2 статті 30 Закону №1961-IV має право на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, який дорівнює різниці між вартістю автомобіля до ДТП в непошкодженому стані і ринковою вартістю автомобіля після ДТП.
За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Враховуючи те, що автомобіль є фізично знищеним в результаті ДТП, позивач залишив його собі та продав, отримав від страхової компанії у відшкодування майнової шкоди страхову виплату у межах максимального ліміту відповідальності, відсутні підстави для застосування ст.1194 ЦК України, а визначити розмір майнової шкоди, у відповідно до вимог ст.30 Закону №1961-IV, суд позбавлений, оскільки ринкова вартість автомобіля після ДТП не встановлена.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди з винуватця ДТП за їх недоведеністю.
Не підлягає і задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем жодних доказів понесення будь яких моральних страждань суду не надано. Саме по собі перенесення душевних страждань від ДТП, хвилювання, роздратованість не можуть слугувати єдиними підставами для відшкодування моральної шкоди. Посилання на звернення до лікарні також не можуть бути враховані судом, оскільки згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.12.2021 року, КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. І О. Тропіних», ОСОБА_1 з 15.12.2021 р. по 22.12.2021 р. перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ. Неускладнений криз від 14.12.2021 р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
Представником відповідача заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано:
договір №03-03/2026 про надання професійної правничої допомоги від 19.03.2026 року укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Адвако» в особі Голови Кравцова С.І., за п. 2.2 якого, гонорар за надання юридичної допомоги становить 20000,00 грн.;
акт здачі-прийняття виконаних робіт згідно договору №03-03/2026 про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2026 року, за яким адвокатом клієнту надано наступні послуги: правовий аналіз документів наданих клієнтом, підготовка, складання та подання відзиву на позовну заяву до суду, подання заяв, клопотань та ін. Документів, необхідність в поданні яких може виникнути в ході судового розгляду, участь в судових засіданнях по справі (за необхідності) в незалежності від кількості та тривалості, всього послуг надано на 200000,00 грн.
За ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, без-підставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплати-ти у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
З огляду на те, що представником відповідача подано необхідні і достатні докази на підтвердження понесених відповідачем витрат за надання правничої допомоги, позивачем та його представником не подано жодних обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат відповідача на надання правничої допомоги, тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючи ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 158, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 1166, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31) про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31.
Рішення в повному обсязі складено 10.09.2026 року.
Суддя І. О. Хайдарова