Номер провадження: 22-ц/813/9368/26
Справа № 495/9312/25
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Таварткіладзе О.М., Назарової М.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2026 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкрод» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
встановив:
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2026 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. На вирішення судового експерта поставлено наступне питання: чи є ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каланжов В.І. звернулася з апеляційною скаргою у якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної ухвали суду у паперовому вигляді її представник отримав 07 серпня 2026 року. До моменту фактичного отримання копії судового рішення скаржниця не мала можливості ознайомитися з мотивами оскаржуваної ухвали суду.
Перевіривши матеріали справи, доводи скаржниці, якими обґрунтовуються вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2026 року, колегія суддів зауважує про таке.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу III затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі N 454/1883/22 (провадження N 14-117цс23), пункти 64-65).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява N 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06).
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена 15 липня 2026 року.
Представництво інтересів скаржниці ОСОБА_1 в суді першої інстанції на підставі ордеру серії ВН №1705243 здійснював адвокат Каланжов В.І., повноваження якої згідно ордеру не обмежуються та який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «ЄСІТС».
Як установлено колегією суддів за допомогою підсистеми «Електронний суд», повідомлення до суду про доставку вказаної вище ухвали суду до електронного кабінету представника відповідачки, адвоката Каланжова В.І. надійшло до суду 17 липня 2026 року о 09:57 год, тобто до 17:00 години, тому воно вважається врученим 17 липня 2026 року, відтак право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, обумовлене часом отримання копії цього судового рішення, для скаржниці обраховується з 18 липня 2026 року і, з урахуванням положень ч.3 ст. 124 ЦПК України, закінчується 03 серпня 2026 включно. Проте апеляційну скаргу подано 10 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 354 ЦПК України.
Сама по собі обставина отримання представником скаржниці копії оскаржуваної ухвали суду у паперовому вигляді 06 серпня 2026 року не спростовує факт отримання представником скаржниці цього ж судового рішення раніше в електронному кабінеті 17 липня 2026 року, оскільки вимога про надіслання судового рішення через підсистему ЄСІТС є обов`язковою для осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Враховуючи, що представник скаржниці, адвокат Каланжов В.І. має має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", а підсистемою реалізовано функціонал автоматичного направлення сторонам у справі процесуальних документів, колегія суддів відхиляє аргументи про його неповідомлення про ухвалене судом першої інстанції рішення за допомогою цієї системи.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі № 753/13117/23 (провадження № 61-8237св24).
Інших поважних причин, які б могли слугувати підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржниця не наводить.
Частинами 3,4 ст.357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2026 року слід визнати неповажними в розумінні вимог ст. 354 ЦПК України, та надати скаржникустрок для подання заяви з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2026 року залишити без руху, запропонувавши скаржниці протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.
Роз`яснити скаржниці, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.М. Таварткіладзе
М.В. Назарова