Справа № 525/849/26
Номер провадження 2/525/589/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
18 вересня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
представником відповідача Яреська Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
В липні 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява сформована в системі "Електронний суд".
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.03.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та відповідачем укладено кредитний договір № 9560115, за умовами якого надано кредит в сумі 12000,00 гривень. 27.06.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір про відступлення права вимоги № 01.02-16/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. В поданій до суду позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на користь свою користь заборгованість за договором у розмірі 28116,00 грн., а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04.08.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
07.08.2026 року сторона відповідача подала до суду відзив, який підтримала в судовому засіданні, вважала, що позов слід задовольнити часткового стягнувши із відповідача заборгованість за тілом кредиту в сумі 12000,00 гривень. Також надала до суду інформацію про понесені стороною судові витрати, які слід стягнути з позивача.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.03.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір № 9560115, за умовами якого надано кредит в сумі 12000,00 гривень. Договір укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями. Строк дії договору 360 днів. Укладення договору та отримання грошових коштів на час розгляду справи стороною відповідача не заперечується.
Кредитодавець умови договору виконали та надали відповідачу грошові кошти. Відповідач всупереч умов договору кошти не повернув.
27.06.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір про відступлення права вимоги № 01.02-16/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту в сумі 12000,00 гривень, підлягає до задоволення.
Щодо стягнення комісії, то суд зазначає.
Комісія, за кредитним договором, може стягуватися фінансовою установою за наявності в договорі чіткого переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Тому суд, не знаходить підстав для стягнення комісії в тій частині, яка не була погоджена між сторонами під час підписання договору. Зважаючи, що сторони погодили комісію за надання грошових коштів, під час підписання договору, вказану суму і слід стягнути з відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комісією слід задовольнити частково в сумі 36,00 гривень, за видачу кредиту.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованим штрафом, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, заборгованість визначена позивачем щодо стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання до задоволення не підлягає.
Загальна сума заборгованості визначена судом складає суму 12036,00 (дванадцять тисяч тридцять шість гривень 00 копійок).
Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 12036,00 гривень, тобто 42,81 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 1139,73 грн.
В свою чергу, на користь відповідача слід стягнути із позивача судові витрати пропорційно з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, тобто 57,19 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 5719,16 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070, Україна, ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, заборгованість за кредитним договором № 9560115 від 11 березня 2025 року в сумі 12036,00 (дванадцять тисяч тридцять шість гривень 00 копійок).
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, судові витрати в сумі 1139,73 (одну тисячу сто тридцять дев`ять гривень 73 копійки).
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в сумі 5719,16 (п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 16 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026 року.
Суддя Ю.І. Ячало