Справа № 703/2299/26
2-п/703/53/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Волосовського В.В.,
за участі секретаря судового засідання Похітон Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сміла заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Карпов Сергій Олександрович, про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики №23022024/1 від 23.02.2024 на загальну суму 190 166 грн. 02 коп., що складається з: розміру основної заборгованості у сумі 187 652 грн. 00 коп.; 3% річних у сумі 2 514 грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1901 грн. 66 коп.
27 липня 2026 року на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Карпов С.О., в якій останній просив переглянути заочне рішення суду від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заява обґрунтована тим, що у суду не було підстав ухвалювати заочне рішення по справі, оскільки це суперечить правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 16.04.2026 року справа № 482/2554/24, згідно якої у разі розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, ухвалення заочного рішення неможливе, оскільки судове засідання не проводиться.
Окрім того представник заявника зазначив, що відповідачу по справі не було відомо про розгляд даної справи Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, копію позовної заяви та документів, що направлялись йому судом він не отримував, оскільки тимчасово в період з 02.02.2026 року по 11.06.2026 року не проживав за зареєстрованою адресою, позаяк перебував у відрядженні, пов`язаному з виконанням договору підряду по виконанню будівельних робіт в м. Гайворон, Кіровоградської області, на підтвердження чого надав довідку ФОП « ОСОБА_3 », а тому стверджує, що відповідач не міг отримати, документи, які направлялись йому стороною позивача та судом, та був позбавлений можливості надати відзив.
Відтак вважає, що заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26 було прийнято без належного повідомлення відповідача про розгляд справи, що є підставою для скасування заочного рішення.
Вказує також, що судом при винесенні рішення було не в повній мірі з`ясовано всі обставини справи, оскільки відповідачем не було надано докази на спростування доводів позивача.
Так, представник відповідача стверджує, що спірний договір позики між сторонами був укладений в зв`язку з придбанням відповідачем ОСОБА_1 автомобіля за посередництвом ТОВ «ТІДЖІЕЛ», директором та співвласником якого є позивач ОСОБА_2 .
Зокрема вказує, що у липні 2023 році відповідач звернувся до ТОВ «ТІДЖІЕЛ» з метою придбання автомобіля після ДТП з аукціонів в Америці та 13.07.2023 року уклав договір № 1307 з ФОП ОСОБА_4 , який здійснює свою діяльність в тому ж приміщенні, що і ТОВ «ТІДЖЕІЛ» - по вул. Академіка Туполева, 1 -Б та оплатив йому кошти в сумі 1490 дол. США за послуги з транспортування автомобіля та оплатив кошти в сумі 33151,00 грн. та 148000,00 грн., на розрахунковий рахунок ТОВ «ТІДЖІЕЛ», ці кошти призначались для оплати участі в аукціоні та оплату вартості автомобіля, виграного на аукціоні. В подальшому, коли автомобіль прибув в Україну, він був розмитнений, відремонтований за кошти ТОВ «ТІДЖЕІЛ» та зареєстрований на вказане товариство. За вказані послуги відповідач повинен був доплатити кошти в сумі близько 300000 грн., однак, у зв`язку з тим, що в відповідача не було коштів для оплати ТОВ «ТІДЖЕІЛ» всієї суми на придбання автомобіля, розмитнення та ремонт автомобіля, він погодився на рострочку, запропоновану менеджером ТОВ «ТІДЖЕІЛ» на ім`я ОСОБА_5 .
23.02.2026 року між TOB «ТІДЖЕІЛ» та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2302 відповідно до, якого ТОВ «ТІДЖЕІЛ» в особі директора ОСОБА_2 продало ОСОБА_1 автомобіль Dodge Journey, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 за ціною 13247 дол. США. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ТІДЖЕІЛ» повинно було в строк до 23.08.2026 року укласти Основний договір.
ОСОБА_2 пояснив відповідачу, що «ТОВ «ТІДЖЕІЛ» не має відповідних дозволів на надання фінансових послуг, а тому він запропонував укласти договір позики з ним, як з фізичною особою, на що ОСОБА_1 погодився і цього ж дня, 23.02.2024 року був укладений договір позики на суму 512647,00 грн., що станом на 23.02.2024 року (як зазначено в договорі позики) було еквівалентно 13247,00 дол. США. Строк погашення позики 23.08.2026 року.
При цьому стверджує, що ОСОБА_1 будь-які кошти від ОСОБА_2 не одержував і як запевнив його останній, ці кошти ним будуть внесені на рахунок ТОВ «ТІДЖЕІЛ» в рахунок оплати за автомобіль.
23.02.2024 року відповідно до акту приймання передачі ТЗ, ОСОБА_1 одержав транспортний засіб Dodge Journey, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , яким став користуватися для власних потреб. Як гарантія оплати ОСОБА_1 позики слугувало, те, що автомобіль на ОСОБА_1 буде переоформлений з ТОВ«ТІДЖЕІЛ» після оплати позики.
Вказує, що відповідач щомісячно до 23 числа до вересня 2025 року включно виплачував суми на розрахункові рахунки приватних підприємців, в тому числі і на ФОП ОСОБА_2 , карткові рахунки фізичних осіб, які йому присилав на меседжер «Вайбер» менеджер на ім`я ОСОБА_5 і ніяких претензій з боку ОСОБА_2 не було.
Маючи намір достроково виплатити ОСОБА_2 залишок позики та переоформити автомобіль з ТОВ «ТІДЖЕІЛ» на свою дружину, відповідач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , який підрахував залишок боргу і повідомив, що ця сума становить 93849,00 грн.
26.09.2025 року ТОВ «ТІДЖЕІЛ» та дружиною відповідача ОСОБА_6 був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2609-2025-1 відповідно до, якого ТОВ «ТІДЖЕІЛ» в особі директора ОСОБА_2 продало ОСОБА_6 автомобіль Dodge Journey, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 за ціною 6610,00 дол. США. Дружина відповідача 30.09.2025 року внесла кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ТІДЖЕІЛ» в сумі 93849, 00 грн. і цього ж, дня був ОСОБА_2 підписаний акт приймання-передачі ТЗ автомобіля Dodge Journey, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .
Вказане, на думку сторони відповідача, свідчить про повне виконання відповідачем зобов`язань за договором позики перед позивачем.
На підставі викладеного просить суд скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 14 серпня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26 та призначено судове засідання з розгляду заяви останнього на 09-50 год. 17 вересня 2026 року.
В судове засідання 17 вересня 2026 року учасники розгляду справи не з`явились. Водночас, представник відповідача - адвокат Карпов С.О. звернувся до суду із заявою про розгляд означеної заяви без участі сторони відповідача.
Керуючись ч. 1 ст. 287 ЦПК України, відповідно до якої неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд приходить до висновку про проведення судового засідання про перегляд заочного рішення без участі учасників справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в заяві про перегляд заочного рішення суду вказує, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, оскільки відповідачу по справі не було відомо про розгляд справи судом.
Так, відповідач вказує, що не отримував копію позовної заяви та документів, що направлялись йому судом оскільки в період часу 02.02.2026 року по 11.06.2026 року не проживав за зареєстрованою адресою, позаяк перебував у відрядженні.
Водночас, суд враховує, що ухвала про відкриття провадження направлялась судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з відміткою від 21.04.2026 року «адресат відсутній».
При цьому про зміну місця проживання відповідач ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Таким чином, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Отже, судом було дотримано закріплену в ЦПК вимогу щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, що підтверджується наявними у справі доказами.
Окрім того, до матеріалів позовної заяви позивачем було долучено копію повідомлення відповідача про порушення зобов`язання за договором позики, яке було направлено позивачем рекомендованим поштовим відправленням від 06 січня 2026 року за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Відтак відповідач мав бути обізнаний зі змістом вимог позивача та наміром останнього, в разі невиконання вимоги про сплату боргу, звернутись до суду за захистом порушених прав. Тому відповідач міг самостійно з`явитись до суду та у разі незгоди з заявленими позовними вимогами був наділений правом у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України подати до суду відзив на позов та відповідні докази в його обґрунтування, або направити представника, однак протягом тривалого часу розгляду справи цього не зробив.
На підставі наведеного, твердження відповідача щодо неналежного сповіщення судом відповідача про розгляд справи до уваги не приймаються та відхиляються судом.
Крім того, подана відповідачем заява про перегляд заочного рішення не містить жодних посилань на докази, які б мали суттєве значення для правильного вирішення справи. Наведені відповідачем доводи у поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення не стосуються предмету спору у цій справі, не спростовують висновків суду щодо порушення умов договору позики, не підтверджують факту виконання відповідачем зобов`язань за указаним договором позики і не вказують на обґрунтованість підстав для скасування заочного рішення суду.
Винесене рішення ґрунтувалось на наявних доказах отримання позики та її невиплати у встановлений строк. Протилежного стороною відповідача не доведено.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, серед іншого, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень наведеної норми цивільного процесуального закону вказує на те, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак одночасного існування двох обставин щодо не повідомлення відповідача про розгляд справи та існування важливих для справи обставин, за наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню, відповідачем наведено не було.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи § 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, в контексті ч.1 статті 288 ЦПК України наявність однієї з підстав, зазначених у ній не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Фактично доводи відповідача наведені в заяві про перегляд заочного рішення суду свідчать виключно про незгоду відповідача з прийнятим судом рішенням, що може бути підставою для його оскарження в загальному порядку, проте не є підставою для його перегляду та скасування в порядку ст. 288 ЦПК України. Відповідач не надав доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Заявником не наведено належних доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду під час ухвалення заочного рішення. Жодних розписок про здійснення платежів на погашення заборгованості за договором позики, які не були враховані судом при винесенні указаного заочного рішення відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи на які відповідач посилається, як на підставу для скасування заочного рішення суду від 02 липня 2026 року не є переконливими, обґрунтованими, суперечать матеріалам справи та не спростовують висновків суду, відтак потреби у його перегляді суд не вбачає.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі №703/2299/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя: В.В. Волосовський