ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Львів Справа № 5015/1847/11
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Ржепецького В.О., Степанюк Н.Л., при секретарі Залуцькому Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 з розгляду
заяви: представника Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України, м. Львів
про заміну стягувача на правонаступника, поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу,
у справі за позовом Центру математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солокія", м. Львів
про стягнення 21681,15 грн,
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
від апелянта: Сорока О.С.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у задоволенні заяви Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України (вх. № 2937/26 від 22.06.2026) про заміну сторони її правонаступником, поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 5015/1847/11 - відмовлено повністю.
10.08.2026, не погодившись з Ухвалою Господарського суду Львівської області, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі № 5015/1847/11 та ухвалити нове рішення про заміну стягувача, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу від 20.06.2011 у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026, сформовано колегію суддів у складі: Міліціанов Р.В. (суддя-доповідач), судді Ржепецький В.О., Степанюк Н.Л.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі №5015/1847/11. Розгляд скарги призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2026.
У судове засідання 16.09.2026 прибув представник апелянта, підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
У судове засідання 16.09.2026 представники позивача та відповідача не прибули.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази вжиття судом усіх можливих заходів стосовно належного сповіщення відповідача про дату, час та місце розгляду справи (неодноразове направлення ухвал суду засобами поштового зв`язку), явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, процесуальні строки на розгляд апеляційної скарги (ч. 2 ст. 273 ГПК України) вичерпані, наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справу за відсутністю представника відповідача, за наявними у справі документами.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява N 45751/10).
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з метою дотримання розумного строку судова колегія розглянула апеляційну скаргу у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання основного завдання господарського судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору.
Апеляційну скаргу розглянуто в межах процесуальних строків, визначених ст. 273 ГПК України.
1. Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного рішення.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх. № 2937/26 від 22.06.2026) Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України про заміну сторони стягувача її правонаступником, поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу.
В обґрунтування звернення з відповідною заявою Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України зазначив, що Центр математичного моделювання ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України припинив свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, який є його правонаступником відповідно до Постанови Президії НАН України від 09.06.2021 № 192 та Статуту Інституту.
Також заявник вказав, що рішення у справі № 5015/1847/11 залишається повністю невиконаним, оригінал наказу суду від 20.06.2011 у стягувача відсутній, а орган державної виконавчої служби не надавав стягувачу повідомлень про результати виконавчих дій та не повертав оригінал виконавчого документа.
За твердженням заявника, пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання підлягає поновленню, оскільки пропуск відбувся з поважних причин, незалежних від заявника, у зв`язку з неналежним інформуванням з боку органів ДВС та тривалим процесом реорганізації стягувача.
Тому заявник просив замінити стягувача його правонаступником, поновити строк для пред`явлення наказу до виконання та видати дублікат наказу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у задоволенні заяви Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України (вх. № 2937/26 від 22.06.2026) про заміну сторони її правонаступником, поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 5015/1847/11 - відмовлено повністю.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що тривала пасивність та бездіяльність стягувача протягом 14 років (з 2012 по 2026 рік) свідчить про повну втрату інтересу до примусового виконання рішення суду. Після реорганізації у 2022 році правонаступник не вчиняв жодних дій щодо з`ясування стану виконання рішення протягом 4 років. Фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку стягувача, який протягом тривалого часу не вживав заходів щодо виконання рішення суду, а отже такі обставини вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні. Заява Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України не містить посилання на докази, які підтверджували обставини, що зумовили пропущення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 у справі № 5015/1847/11 до виконання. Задоволення заяви про поновлення строку через 14 років пасивності стягувача буде порушувати справедливий баланс інтересів сторін та суперечити принципу правової визначеності. Тому місцевий суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, тому в поновленні пропущеного строку слід відмовити.
Щодо вимоги про видачу дубліката наказу, то заявником не надано належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження обставин, за яких оригінал наказу було втрачено після його повернення з органу ДВС у 2012 році. Сама лише відсутність у заявника оригіналу наказу за відсутності доказів обставин його втрати не є тотожною поняттю «втрата виконавчого документа» у розумінні процесуального закону, що унеможливлює задоволення заяви в частині видачі його дубліката.
Суд першої інстанції зазначив, що сама лише відсутність у заявника оригіналу чи копії наказу за відсутності доказів обставин його втрати не є тотожною поняттю «втрата виконавчого документа» у розумінні процесуального закону, що унеможливлює задоволення заяви в частині видачі його дубліката.
Щодо вимоги про заміну сторони, то з огляду на відмову у поновленні строку пред`явлення наказу до виконання та відмову у видачі його дубліката, задоволення вимоги про заміну стягувача його правонаступником не створить жодних юридичних наслідків, відтак у задоволенні цієї частини заяви суд відмовив. Немає необхідності у заміні стягувача, оскільки останній позбавлений можливості стягнути заборгованість.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись з Ухвалою Господарського суду Львівської області, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі № 5015/1847/11 та ухвалити нове рішення про заміну стягувача, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу від 20.06.2011 у цій справі.
Доводи апеляційної скарги:
- Центр математичного моделювання ІППММ ім.Я.С.Підстригача НАН України (ідентифікаційний код 19140011) припинив свою діяльність у 2021 році шляхом приєднання до Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.Я.Підстригача НАН України. Відповідний запис внесено і до Статуту Інституту. Отже, правовою підставою для заміни сторони стягувача є правонаступництво у матеріальних відносинах.
- строк пред`явлення наказу до виконання пропущений з причин, незалежних від Інституту, оскільки наказ втрачено ДВС (в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу Інституту поставно державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом у порядку визначеному законом).
- відмова стягувачу у поновленні строку , фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду.
- в аналогічній справі №27/180 Господарський суд Львівської області виніс повністю протилежну ухвалу про задоволення заяви Інституту за аналогічних обставин справи.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).
4. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
5. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставин, встановлені судом апеляційної інстанції.
12.05.2011 Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 5015/1847/11, яким задоволено позовні вимоги повністю та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солокія" на користь Центру математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України (код ЄДРПОУ 19140011) 11 704, 38 грн орендної плати, 8790, 88 грн вартості комунальних послуг, 405, 90 грн штрафу, 223, 64 грн інфляційних втрат та 556, 35 грн трьох відсотків річних, 216, 81 грн державного мита та 236, 00 грн вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення 20.06.2011 Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.
Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України припинив свою діяльність згідно з постановою Президії НАН України від 09.06.2021 №192, якою передбачено його реорганізацію шляхом приєднання до Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України.
Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України звертався до Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області зі заявою про направлення постанови у рамках виконавчого провадження на підставі судового наказу у справі №5015/1847/11 та з проханням повідомити про хід виконавчого провадження.
Листом від 27.04.2026 №19981 Галицький ВДВС у м. Львові повідомив Інститут про те, що в межах виконавчого провадження №32008454 з примусового виконання наказу №5015/1847/11 винесено постанову 10.12.2012 про повернення виконавчого документа стягувачу та скеровано стягувачу виконавчий документ. Завершені виконавчі провадження підлягають передачі до архіву, а після завершення 3-х річного зберігання підлягають знищенню.
6. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Предметом спірних правовідносин є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції норм процесуального права, якими врегульовано питання поновлення строку, заміни сторони виконавчого провадження та видачі дубліката наказу.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.
6.1. Щодо правонаступництва Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч. 1 - 3, 5 ст. 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі.
Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, із яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 910/19326/15.
Матеріалами справи підтверджується, що Центр математичного моделювання ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України (ідентифікаційний код 19140011) припинив свою діяльність у 2021 році шляхом приєднання до Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України. Відповідний запис внесено і до Статуту Інституту.
Отже, заявником доведено обставини набуття прав та обов`язків та їх переходу від Центру математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України (матеріальне правонаступництво).
6.2 Щодо оцінки доводів апелянта про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.
Строки, зазначені в частині 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Враховуючи наведені норми, заявник не позбавлений права на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником також і до відкриття виконавчого провадження, однак таке право сторона може реалізувати з урахуванням строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, поза межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Подібні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Частина 1 ст. 329 ГПК України визначає, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Наведена норма пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.
Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.05.2018 у справі №917/1431/14.
Тобто, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст. 74 ГПК України).
Тому, тягар доказування викладених у заяві фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку покладено саме на заявника.
Згідно матеріалів справи та наданих доказів 20.06.2011 Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ, рішення у даній справі набрало законної сили з 25.05.2011 року.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону).
Таким чином, строк пред`явлення наказу до виконання встановлено до 25.05.2012 року (т. 1 а.с. 49).
В силу ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012 року, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
10.12.2012 органом виконання винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та скеровано стягувачу виконавчий документ.
Отже, річний строк пред`явлення наказу до виконання заново розпочав перебіг з 11.12.2012 року, тому сплинув 11.12.2013 року.
Норми Закону України «Про виконавче провадження» в частині визначення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання були незмінними на момент закінчення зазначеного строку.
Таким чином, предметом доведення зі сторони заявника було надання доказів щодо існування об`єктивних перешкод та поважних причин неможливості пред`явлення наказу до виконання та/або отримання відомостей про стан виконавчого провадження, починаючи з 12.12.2013 по 17.06.2026 рр. (дата направлення заяви до суду (т. 1 а.с. 81).
Колегія суддів зауважує, що заявником/апелянтом не подано до суду доказів на підтвердження тривалої поважності пропущення строку на звернення з наказом до виконання протягом усього зазначеного періоду.
Зокрема, не долучено передавальних актів від Центру математичного моделювання до нового стягувача - Інституту прикладних проблем механіки і математики.
Щодо тривалої процедури приєднання Центру до Інституту, то для поновлення пропущеного строку в цій справі має значення саме передавальний акт, а не тривалість процедури, оскільки саме такий документ підтверджує обліку активів та пасивів юридичної особи, що приєднується до іншої.
Заявником не надано відомостей щодо проведеної інвентаризації, за результатом якої не виявлено виконавчого документа, не повідомлено про обмежені можливості отримати інформацію про стан виконання судового рішення.
Крім того, право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень врегульовано Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 року.
Тому, суду не доведено неможливість отримання відомостей Центром математичного моделювання ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України, правонаступником якого є апелянт, з 2016 року, як стороною виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявник допустив тривале зволікання у питанні контролю за виконавчим провадженням у цій справі, при цьому не довів належними доказами наявність обставин щодо існування поважних причин пропуску строку повторного пред`явлення наказу до виконання або отримання відомостей про його повернення органом виконання, починаючи з 2012 по 2021 рр.
Апелянт набув усіх прав, а також обов`язків стягувача, тому повинен підтвердити обставини наявності об`єктивних причин, котрі перешкоджали вчиненню Центром математичного моделювання ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України активних дій відносно отримання інформації про стан виконання рішення.
Єдина обставина набуття прав правонаступника у 2021 році не доводить існування поважних причин не вчинення стягувачем активних дій щодо отримання інформації про стан виконання судового рішення з 2012 року.
Також, апелянтом не підтверджено обставин тривалого процесу набуття правонаступництва.
Суд приймає до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
За відсутності доказів на підтвердження поважності обставин щодо не вчинення заявником жодних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження виконавчого документа, суд вважає, що пропуск строків на пред`явлення наказу до виконання перебуває поза розумним розумінням.
Окрім того, суд відзначає, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність заявника (стягувача) не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи.
Безпідставне поновлення пропущеного без поважних причин строку на пред`явлення наказу до виконання, зі спливом значного проміжку часу, порушуватиме принцип правової визначеності, тому судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права при розгляді цієї заяви.
Апеляційний суд також зауважує, що заявник не позбавлений можливості повторно звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою, надавши належні докази на підтвердження обставин пропуску, зазначеного вище процесуального строку, з поважних причин.
6.3. Щодо наявності підстав для заміни стягувача та видачі дубліката наказу у випадку не доведення підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.
Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Таким чином, відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання зумовлює неможливість здійснення процесуального правонаступництва (правовий висновок, сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).
Насамперед суд повинен вирішити питання щодо наявності правових підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Лише у разі встановлення таких підстав можливим є вирішення питання про заміну стягувача його правонаступником, оскільки процесуальною метою такого правонаступництва є набуття правонаступником можливості реалізувати право на примусове виконання судового рішення. Відповідно, за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку відсутня і процесуальна мета здійснення правонаступництва.
Лише після вирішення зазначених питань суд може оцінювати наявність підстав для видачі дубліката виконавчого документа, оскільки відповідно до пункту 19.4 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України дублікат виконавчого документа може бути виданий лише за умови звернення із відповідною заявою в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або після його поновлення.
Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (Постанова ВП ВС від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11).
Отже, за відсутності підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд позбавлений правових підстав для вирішення питання про процесуальне правонаступництво, а відтак і для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа, оскільки зазначені вимоги є взаємопов`язаними та похідними від вирішення питання щодо поновлення відповідного процесуального строку.
Враховуючи сплив строку для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області №5015/1847/11 від 20.06.2011 до виконання і висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність заявником існування належних та достатніх підстав для його поновлення, що, у свою чергу, унеможливлює видачу дублікату цього наказу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні заяви Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України від 01.06.2026 в частині заяви про видачу дублікату наказу.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції не встановлено визначених ст. 280 ГПК України обставин, тому апеляційну скаргу Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України слід залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі №5015/1847/11- залишити без змін.
8. Розподіл судових витрат.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 232-240, 242, 269, 270, 273, 275-277, 281-289 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі №5015/1847/11 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі №5015/1847/11 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги - залишити за апелянтом.
4. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - засобами поштового зв`язку.
5. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення - 16.09.2026.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення (постанови).
Повна постанова складена 18.09.2026.
Головуючий суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Суддя Степанюк Н.Л.