ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
17 вересня 2026 року Справа № 912/1600/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом Голованівської окружної прокуратури (вул. Паркова, буд. 13, смт Голованівськ, 26500)
до відповідачів: Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області (вул. Центральна, 20, с. Підвисоке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26122)
Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт" (вул. Зелена Брама, 49, с. Нерубайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26120)
про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
УСТАНОВИВ
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Голованівської окружної прокуратури до Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області (далі - відповідач 1) та Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт" (далі - відповідач 2) з такими вимогами:
- визнати недійсним рішення Підвисоцької сільської ради № 1780 від 25.05.2023;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1477 від 08.08.2023 щодо земельної ділянки площею 0,0723 га з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0333, яка розташована за адресою: вулиця Зелена Брама, 53, село Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області;
- зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліт" повернути Підвисоцькій сільській територіальній громаді в особі Підвисоцької сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0333 площею 0,0723 га;
- стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду за наступними реквізитами: одержувач - Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: [рахунок приховано], Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору.
В обґрунтування позовних вимог Голованівська окружна прокуратура зазначила, що прийняте рішення та укладений Підвисоцькою сільською радою договір купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення неправомірно вибула із власності територіальної громади.
Ухвалою від 23.06.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.07.2026.
30.06.2026 Підвисоцькою сільською радою Кіровоградської області подано заяву про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.
06.07.2026 Голованівською окружною прокуратурою подано заяву про відмову у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду та відповідь на відзив на позовну заяву.
06.07.2026 Підвисоцькою сільською радою Кіровоградської області подано додаткові пояснення у справі.
06.07.2026 Голованівською окружною прокуратурою подано заперечення на додаткові пояснення у справі.
Ухвалою від 21.07.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2026.
30.07.2026 Підвисоцькою сільською радою Кіровоградської області подано додаткові пояснення у справі.
25.08.2026 Підвисоцькою сільською радою Кіровоградської області подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою від 10.09.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.09.2026.
Підвисоцька сільська рада Кіровоградської області обґрунтовуючи заяви про залишення позову без розгляду зазначає, що прокуратурою не було дотримано алгоритм дій, оскільки прокурор самостійно дійшов висновку про те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконних рішень, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки. При цьому відповідач 1 зауважує, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається ціна позову вартістю майна. Оскільки у справі відсутня ціна позову та є недоліки несплати судового збору позивачем, відповідач 1 вважає, що позовна заява вважається неподаною і залишається без розгляду.
Окрім того, Підвисоцька сільська рада Кіровоградської області звертає увагу на вимогу про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов`язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.
Розглядаючи заяви про залишення позову без розгляду суд відмовляє у їх задоволенні враховуючи таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає компетентний орган, якщо такий наявний.
У даній справі сторонами оспорюваного договору-купівлі продажу є відповідачі у справі, в тому числі й орган місцевого самоврядування - Підвисоцька сільська рада, яка не може бути позивачем та відповідачем одночасно.
Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, сформульовано висновок, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду.
У цьому випадку органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
За загальним правилом, визначеним ст. 172 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки, у тому числі і пов`язані із судовим захистом, через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з фактичними обставинами справи та встановленим змістом спірних правовідносин, порушення прав територіальної громади безпосередньо пов`язане із прийняттям незаконного рішення органом місцевого самоврядування та укладення ним на підставі цього рішення договору купівлі-продажу.
Таким чином, прокуратурою встановлено достатні правові підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки орган місцевого самоврядування - Підвисоцька сільська рада діяла всупереч інтересам територіальної громади.
Що стосується можливості застосування норм Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" у даній справі, суд зазначає наступне.
Вказаним Законом внесено зміни до ГПК України, зокрема до ст. 163: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Законом № 4292-ІХ також доповнено ст. 390 ЦК України ч. 5 наступного змісту: суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що за наслідками розгляду справи саме про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
Суд зауважує, що у даній справі позовними вимогами прокурора є: визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов`язання провернути земельну ділянку, а не витребування майна.
Крім того, прокурор стверджує, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліт" є недобросовісним набувачем, оскільки йому достовірно було відомо про те, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, а їх продаж заборонено законом.
Також Суд зазначає, що використання прокуратурою для визначення ціни позову вартості, зазначеної у витязі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є цілком законним та обґрунтованим, жодним чином не суперечить нормам, що регулюють порядок здійснення господарського судочинства.
Отже, заяви відповідача 1 про залишення позову без розгляду не підлягають задоволенню.
Крім того, 30.07.2026 Підвисоцькою сільською радою Кіровоградської області подано додаткові пояснення у справі, в яких просить прийняти та врахувати додаткові пояснення, разом із долученими доказами.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення доказів відповідач 1 зазначає, що про обставини справи, зазначені у додаткових поясненнях їй стало відомо лише після надходження та ознайомлення з матеріалами справи, тому, обґрунтувати свої доводи раніше, в установлений судом строк при подачі відзиву чи попередніх додаткових пояснень не було можливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).
Суд зауважує, що ч. ст. 80 ГПК України містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (див. постанову Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №910/7381/21).
Частинами 1, 4 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Суд зазначає, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип - провадження має бути змагальним.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи викладене, для надання можливості сторонам скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи, суд вважає за можливе поновити Підвисоцькій сільській раді Кіровоградської області процесуальний строк для подання доказів за власної ініціативи та долучити їх до матеріалів справи.
Оскільки судом надано учасникам справи можливість для надання до суду визначених процесуальним законом заяв по суті справи, визначено обставини справи, які підлягають встановленню та вжито заходів щодо зібрання відповідних доказів, вчинено належні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, усі заяви та клопотання сторін розглянуті, господарський суд вважає за можливе у даному судовому засіданні закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 80, 177, 182, 183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяв Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Поновити Підвисоцькій сільській раді Кіровоградської області строк на подачу доказів до 17.09.2026 за ініціативи суду.
3. Закрити підготовче провадження у справі №912/1600/26 та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.09.2026 о 12:30 год.
4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №323, тел. 0(522)30-10-22.
5. Суд доводить до відома, що відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню в частині відмови у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, учасникам справи через систему "Електронний суд".
Повний текст ухвали складено -18.09.2026.
Суддя М.С. Глушков