ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/773/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом керівника Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни
про стягнення 154296,72 грн.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 01.06.2026 Керівник Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовом до Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни.
2. Змістом позову прокурора до відповідача є майнова вимога стягнути 154296,72 грн грн, зокрема 59553,12 грн пені у розмірі 0,1 % від ціни товару, 94743,60 грн штрафу в розмірі 7% від ціни товару на підставі пункту 5.1.1 договору за порушення строку виконання зобов`язання з поставки товару за період з 01.04.2026 до 14.05.2026.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару у встановлений договором строк, що є підставою для стягнення штрафних санкцій.
4. Одночасно з позовом прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача у межах ціни позову в сумі 154296,72 грн. (а. с. 70-72)
5. В обґрунтування заяви про прокурор ствердив, що з урахуванням специфіки правовідносин, що виникли між сторонами, процедура стягнення грошових коштів без вжиття заходів забезпечення позову буде неможлива та неефективна. На думку прокурора, тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
6. 02.06.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
7. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачам, яку 02.06.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду. (а. с. 92-94)
8. 02.06.2026 суд ухвалив у заяві керівника Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про забезпечення позову відмовити.
9. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
10. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
11. Днем вручення ухвали суду від 02.06.2026 відповідачу є 05.06.2026 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. (а. с. 92)
12. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
13. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
14. 16.06.2026 з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни бути проінформованою про розгляд справи за її участю суд оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а. с. 95)
15. 20.07.2026 позивач Головне управління Національної гвардії України подав до суду додаткові пояснення, у яких вказав, що не є стороною договору про закупівлю товару від 24.01.2026 №19/КЕС та просив позов прокурора в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю. (а. с. 96-97, 102-103)
16. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
17. З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
18. 24.01.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (покупець) та ФОП Боговик Світлана Миколаївна (продавець) уклали договір про закупівлю товару №19/КЕС, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передати у власність покупця брикети паливні Pini Kay, деревина хвойних та листяних порід, група 1, ДТСУ 8358 (далі - товар), який належить постачальнику на праві власності, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором. (а. с. 32-35)
Відповідно до умов договору сторони передбачили:
п. 1.3 - асортимент (номенклатура) та кількість товару, що поставляється за цим договором, а також інші вимоги до товару за необхідності (технічні характеристики та властивості тощо), узгоджуються сторонами у специфікації до цього договору, яка викладена у додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (специфікація);
п. 2.1 - ціна договору становить 2255800,00 грн. Ціна поставленого товару підтверджується у підписаній сторонами специфікації та видатковій накладній. До ціни товару включена вартість упаковки та маркування, а також послуги доставки товару;
п. 2.2 - покупець зобов`язується оплатити товар протягом 10 робочих днів з моменту набуття права власності на товар згідно з п. 3.3 договору, за умови вчасного відкриття асигнувань та виконання грошових переказів Державною казначейською службою;
п.3.1 - строк (термін) поставки товару до 31.03.2026. Поставка товару здійснюється партіями за попереднім завчасним погодженням з покупцем можливості прийняти запланований об`єм партії товару на конкретну дату. За погодженням із покупцем можлива дострокова поставка всього об`єму товару;
п.5.1.1 - за порушення встановлених цим договором строків виконання зобов`язань, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню розмірі 0,1 відсотка ціни товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни;
п.7.1 - договір набирає чинності з дня його підписання і діє в межах дії воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" зі змінами та доповненнями, а в частині виконання гарантійних зобов`язань та зобов`язань з оплати - до повного виконання сторонами прийнятих зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії договору воєнного стану в Україні понад період, але не довше ніж до 26.12.2026.
19. У додатку №1 до договору - Специфікації сторони передбачили поставку товару - брикети паливні Pini Kay, деревина хвойних та листяних порід, група 1, ДТСУ 8358:2015 у кількості 200 тонн на суму 2255800,00 грн. (а.с. 36)
20. У додатках №2-3 до договору сторони передбачили технічні характеристики товару та зразок акту прийому-передачі товару за договором. (а. с. 36 на звороті - 37)
21. На виконання договору відповідач поставив, а позивач Військова частина НОМЕР_1 НГУ прийняв товар у кількості 80 тонн вартістю 902320,00 грн на підставі видаткових накладних від 06.02.2026 №1/2 КЕС у кількості 20 тон на суму 225580,00 грн, від 18.02.2026 №2/3КЕС у кількості 20 тон на суму 225580,00 грн, від 05.03.2026 №5/6КЕС у кількості 20 тон на суму 225580,00 грн, від 16.03.2026 №7/12КЕС у кількості 20 тон на суму 225580,00 грн, (а. с. 42, 45, 48, 51) актів прийому-передачу товару (а. с. 43, 46, 49, 52) та товарно-транспортних накладних №1 від 06.02.2026, №2 від 18.02.2026, №5 від 05.03.2026, 37 від 17.03.2026. (а. с. 44, 47, 50, 54)
22. На виконання договору позивач Військова частина НОМЕР_1 НГУ сплатив відповідачу 902320,00 грн за поставлений товар у кількості 80 тонн, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.02.2027 №567 на суму 225580,00 грн та №568 на суму 225580,00 грн, від 19.03.2026 №816 на суму 225580,00 грн, від 06.04.2026 №1000 на суму 225800,00 грн (а. с. 38-41)
23. 03.03.2026, 11.03.2026 позивач Військова частина НОМЕР_1 НГУ надіслав відповідачу листа, у якому просив надати графік поставки товару із зазначенням конкретних дат та обсягів поставки. (а. с. 55-56)
24. 15.04.2026 позивач Військова частина НОМЕР_1 НГУ надіслав відповідачу лист, у якому повідомив, що відповідач не поставив товар у строк до 31.03.2026. Станом на 13.04.2026 відповідач поставив позивачу товар у кількості 80 тон, що становить 40% від передбаченого договором обсягу. У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позивач залишає за собою право розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до пункту 7.6.2 та стягнути штрафні санкції відповідно до пункту 5.1.1. (а. с. 57).
25. 17.04.2026 позивач надіслав відповідачу претензію, у якій вимагав у 20-денний строк сплатити штрафні санкції на підставі пункту 5.1.1 договору відповідно до розрахунку штрафних санкцій. (а. с. 58-59)
26. 06.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надіслала керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону докази на підтвердження зобов`язань сторін за договором про закупівлю товарів від 24.01.2026. (а. с. 14)
27. 18.05.2026 керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону надіслав позивачу Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України лист, у якому просив у строк до 19.05.2026 надати розрахунки пені та штрафу, а також Положення про військову частину з метою представництва інтересів держави у суді. (а. с. 15-16)
28. 18.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надіслала керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону Положення про військову частину та розрахунки штрафних санкцій. (а.с. 17-25)
29. За розрахунком прокурора на підставі пункту 5.1.1 договору розмір пені у розмірі 0,1% від ціни непоставленого відповідачем товару становить 59553,12 за період з 01.04.2026 до 14.05.2026 за 44 дні, розмір штрафу у розмірі 7 % від ціни непоставленого товару становить 94743,60 грн.(а.с. 8)
30. Відповідач на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, письмових доказів не подав.
31. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
32. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
33. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.
34. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
35. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.
36. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
37. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.
38. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
39. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
40. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.
Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
41. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
42. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
43. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
44. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
45. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
46. 24.01.2026 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини на підставі договору про закупівлю товару №19/КЕС;
47. У договорі сторони визначили кількість, ціну та строк поставки товару;
48. Відповідач зобов`язався поставити 200 тон товару вартістю 2255800,00 грн у строк до 31.03.2026;
49. У період з 06.02.2026 до 16.03.2026 відповідач поставив, а позивач прийняв товар у кількості 80 тон вартістю 902320,00 грн, про що сторони склали та підписали акти приймання-передачі товару та видаткові накладні;
50. Позивач звернувся до відповідача з вимогою поставити товар та запропонував скласти графік з датами поставки товару;
51. Відповідач не виконав зобов`язання з поставки позивачу товару у кількості 120 тон на суму 1353480,00 грн;
52. Прострочення виконання зобов`язання з поставки товару розпочалося 01.04.2026;
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
53. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
54. Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
55. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
56. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
57. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
58. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
59. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
60. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
61. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
62. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
63. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
64. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
65. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
66. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
67. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
68. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
69. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
70. Передумовою спору є виникнення між позивачем та відповідачем майново-господарського зобов`язання на підставі договору про закупівлю товару.
71. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару у строк встановлений договором.
72. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити інтереси держави та стягнути з відповідача штрафні санкції за непоставлений товар у встановлений договором строк.
73. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
74. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
75. У додатку №1 до договору - Специфікації сторони передбачили асортимент (номенклатуру) та кількість товару, що поставляється за договором - брикети паливні Pini Kay, деревина хвойних та листяних порід, група 1, ДТСУ 8358:2015 у кількості 200 тонн на суму 2255800,00 грн.
76. Відповідно до пункту 3.1 договору строк поставки товару до 31.03.2026. Поставка товару здійснюється партіями за попереднім завчасним погодженням з покупцем можливості прийняти запланований об`єм партії товару на конкретну дату. За погодженням із покупцем можлива дострокова поставка всього об`єму товару.
77. У період з 06.02.2026 до 16.03.2026 відповідач поставив, а позивач Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняв товар на загальну суму 902320,00 грн, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі товару та видатковими накладними.
78. Відповідач не виконав зобов`язання за договором та не поставив Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України товар у кількості 120 тон на суму 1353480,00 грн.
79. Строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару закінчився 31.03.2026.
80. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
81. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
82. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
83. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
84. У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
85. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
86. Суд встановив, що прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару розпочалося 01.04.2026.
87. Відповідно до пункту 5.1.1 договору за порушення встановлених цим договором строків виконання зобов`язань, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню розмірі 0,1 відсотка ціни товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни.
88. За розрахунком прокурора на підставі пункту 5.1.1 договору пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару становить 59553,12 грн за порушення відповідачем строку поставки товару за період з 01.04.2026 до 14.05.2026 за 44 дні (1353480,00 грн (вартість непоставленого товару у кількості 120 тон) х 0,1 % х 44 дні). (а .с. 8)
89. За розрахунок прокурора розмір штрафу у розмірі 7% від суми непоставленого товару на підставі пункту 5.1.1 договору становить 94743,60 грн (1353480,00 грн (вартість непоставленого товару у кількості 120 тон) х 7%).(а. с. 8)
90. Перевіривши розрахунки прокурора пені та штрафу, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та вартості непоставленого товару на підставі пункту 5.1.1 договору.
91. Внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні з поставки товару в установлений договором строк позивач вправі вимагати сплати відповідачем штрафних санкцій. Невиконання відповідачем обов`язку сплати позивачу штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару порушує право позивача, яке підлягає судовому захисту.
92. Вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 94743,60 грн штрафу в розмірі 7% від суми непоставленого товару на підставі пункту 5.1.1 договору та 59553,12 грн пені у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару на підставі пункту 5.1.1 договору за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за період з 01.04.2026 до 14.05.2026 суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
93. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
94. Верховний Суд у постанові від 30.10.2024 у справі №910/9383/23 виснував, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
95. Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.
96. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).
97. Частиною першою статті 47 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
98. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
99. Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, у цьому випадку прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, пункт 41).
100. Визначення складу учасників спору прокурор здійснює самостійно виходячи із змісту правовідносин та інтересу держави, який підлягає захисту.
101. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (пункт 33.2).
102. Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20)".
103. У цій справі сторонами правочину про закупівлю товару є Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (покупець) та ФОП Боговик Світлана Миколаївна (продавець).
104. Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, прагнучи усунути виявлені порушення в оборонній і бюджетній сферах, зміцнити обороноздатність держави та матеріально-технічне забезпечення Сил оборони України в умовах збройної агресії проти неї, стягнути з відповідача штрафні санкції на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за товар, який не був поставлений.
105. Оскільки відповідно до норми частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно, то необхідною умовою задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі як Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є встановлення у кожного з позивачів самостійних прав чи інтересів, які порушив відповідач, та які підлягали б судовому захисту.
106. Суд враховує аргументи позивача Головного управління Національної гвардії України про те, що Управління не є стороною договору закупівлі товару.
107. Головне управління на звернення прокурора щодо подання позову до суду в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не заперечило проти звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
108. З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність у іншого визначеного прокурором позивача - Головного управління Національної гвардії України порушеного права чи інтересу, яке порушене відповідачем та підлягало б судовому захисту.
109. Вказане зумовлює підстави для відмови у позові прокурора в інтересах держави особі Головного управління Національної гвардії України до відповідача Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни.
Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
110. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
111. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
112. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
113. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
114. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
115. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
116. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
117. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
118. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
119. 29.04.2026 керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону надіслав позивачу Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України лист, у якому просив у строк до 08.05.2026 надати інформацію про вжиті заходи з метою захисту інтересів держави та стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання за договором щодо строку поставки товару. (а. с. 13)
120. 20.05.2026 керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону надіслав Головному управлінню Національної гвардії України та Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України листи, у яких повідомив, що згідно з інформацією, розміщеною на сайті Prozorro відповідач не виконала зобов`язання за договором №19/КЕС від 24.01.2026 та не поставила товар у повному обсязі і у встановлений строк. Прокурор повідомив Управління та Військову частину про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі управління та Військової частини про стягнення з відповідача штрафних санкцій. (а.с. 26 - 27, 29-30)
121. 28.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надіслала керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Південного регіону лист, у якому повідомила, що станом на 28.05.2026 кошторисом КЕКВ 2800 не передбачено коштів для сплати судового збору та не заперечила проти звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Військової частини до відповідача про стягнення штрафних санкцій. (а. с. 28)
122. 01.06.2026 Головне управління Національної гвардії України надіслало Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону лист, у якому не заперечило проти звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій. Також Головне управління зазначило, що не є стороною договору закупівлі товару. (а. с. 31)
123. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України свідчить про те, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем зобов`язань за договором про поставку товару у встановлений строк, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
124. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
125. Бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо стягнення штрафних санкцій за не поставку відповідачем товару у встановлений договором строк.
126. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
127. Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.
Розподіл судових витрат.
128. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
129. За подання позовної заяви до суду Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону сплатила судовий збір у розмірі 2662,40 грн на підставі платіжної інструкції від 26.05.2026 №652. (а. с. 10)
130. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
131. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
132. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Керівника Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , р/р № НОМЕР_4 в Державній казначейській службі України м. Київ) 59553,12 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 12 копійок) пені, 94743,60 грн (дев`яносто чотири тисячі сімсот сорок три гривні 60 копійок) штрафу.
У позові Керівника Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Боговик Світлани Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (ідентифікаційний код 39296363, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пирогова, 11, р/р [рахунок приховано] в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун