УХВАЛА
17 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 761/27123/24
провадження № 61-11858ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року (повний текст постанови складено 04 серпня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку 07 вересня 2026 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_3 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 01 липня 2026 року. Повний текст постанови складено 04 серпня 2026 року. Касаційна скарга ОСОБА_3 здана до поштового відділення 07 вересня 2026 року, що підтверджується відміткою про дату відправлення на поштовому конверті, тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 03 вересня 2026 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_3 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що 01 липня 2026 року Київським апеляційним судом було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, повний текст оскаржуваного рішення на адресу позивача не надходив. Однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, цьому рішенню забезпечено надання загального доступу 07 серпня 2026 року,зв`язку з цим, оскільки касаційна скарга подається у межах 30-денного строку з дати оприлюднення повного судового рішення, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом направлення/отримання оскаржуваної постанови (конверт, довідка суду тощо).
На підставі викладеного, згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2024 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог, судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог.
ОСОБА_3 оскаржує судові рішення в частині позовних вимог про визнання права власності за набувальною давністю на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0.1100 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:011:1561, у Київській області, Васильківський район, смт. Глеваха.
На підставі наведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 211, 20 грн та не більше 15 140 грн за кожну вимогу.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, які підлягають вартісній оцінці, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогами майнового характеру.
Як наслідок, ОСОБА_3 необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову, самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, а також розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар