Номер провадження 2/754/14794/26
Справа № 754/16765/26
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 через «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
З позовної заяви вбачається, що позивачка просить розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання дитини.
Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві об`єднані дві позовні вимоги, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, стягнення аліментів), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв`язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про стягнення аліментів, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.
Зокрема, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та позовних вимог про стягнення аліментів, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про стягнення аліментів. Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про стягнення аліментів, є різними. Спільний розгляд, різних не взаємопов`язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, при поданні позовної заяви про стягнення аліментів необхідно надати докази проживання дитини, на утримання якої будуть стягуватись аліменти, разом із позивачем.
Позивачка зазначає, що дитина проживає з нею, натомість, жодного доказу на підтвердження вказаного надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Водночас, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Позовна також заява не містить обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і які відповідно до вимог законодавства є підставами для стягнення аліментів і визначення їх розміру у частці від доходу відповідача, а також не містить зазначення відповідних доказів, що підтверджують такі обставини. У позовній заяві також відсутній обґрунтований розрахунок суми аліментів.
Також, в поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги в частині стягнення аліментів після досягнення дитиною 18-річного віку у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, не зазначено які саме права позивача порушені відповідачем, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, враховуючи, що право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України має особа, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду.
Крім того, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Проте, письмові матеріали справи не містять доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта