Справа № 758/15572/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Блащука А.М.,
при секретарі судового засідання Євтушенко О.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 (стягувач), суб`єкт оскарження: Головний державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольга Олександрівна, Заінтересована особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України,-
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду із даною скаргою на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що Подільським відділом Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за Судовим Наказом Подільського районного суду міста Києва від 18.12.2024 по справі №758/15572/24 про стягнення на її - ОСОБА_3 користь, присуджених на дитину аліментів у сумі: 1/4 усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 05.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття, з ОСОБА_2 .
Стягувач просила здійснити усі передбачені законодавством заходи для фактичного і повного виконання рішення суду, а стягнуті аліменти надсилати на її ім`я поштовим переказом на її адресу: АДРЕСА_1 .
18.08.2026 стягувачу стало відомо, що у виконавчому провадженні 18.08.2026 надійшли грошові кошти, а тому остання звернулася до суб`єкта оскарження з заявою про здійснення виплати аліментів.
20.08.2026 стягувач відвідала поштове відділення зв`язку для отримання стягнутих аліментів, але такі на її ім`я не надходили. Таким чином стягувач дізналася про порушення суб`єктом оскарження прав та інтересів дитини та створення перешкод стягувачу у розпорядженні аліментами.
Поруч з тим, для зручності здійснення перерахування коштів, стягувач звернулася до суб`єкта оскарження з заявою від 25.08.2026 про доповнення заяви про прийняття виконавчого листа до провадження та примусове виконання рішення суду та заяви про здійснення виплати стягнутих коштів - стосовно способу їх направлення стягувачу, де додатково вказала реквізити її банківського рахунку для перерахування аліментів.
Однак стягнуті грошові кошти стягувачу так і не надійшли, ані на відділення поштового зв`язку, ані на її банківський рахунок.
На підставі викладеного просить суд: визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольги Олександрівни, яка полягає у неперерахуванні Стягувачу ОСОБА_1 грошових коштів, які надійшли від Боржника на рахунок ДВС у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 та зобов`язати головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольгу Олександрівну (або іншу посадову особу Подільського ВДВС у місті Києві КМУ МІОУ) невідкладно перерахувати на користь Стягувана ОСОБА_1 грошові кошти, які надійшли та знаходяться на рахунку ДВС.
В судове засідання скаржник не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі, долучити до матеріалів справи докази та врахувати їх при розгляді скарги.
Боржник або його представник в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Повідомлений належним чином.
Державний виконавець Бабенко Ольга Олександрівна Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
З огляду на ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази та з`ясувавши фактичні обставини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті першої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті п`ятої Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Згідно з частиною 2 цієї ж статті стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
У частині 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових коштів заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону). Органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).
У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно із частиною 1 статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).
Судом встановлено, що Подільським відділом Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за Судовим Наказом Подільського районного суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №758/15572/24 про стягнення на користь ОСОБА_3 , аліментів на дитину у розмірі: 1/4 усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 05.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття, з ОСОБА_2 .
31.08.2026 ОСОБА_1 подано до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольги Олександрівни, яка полягає у неперерахуванні Стягувачу ОСОБА_1 грошових коштів, які надійшли від Боржника на рахунок ДВС у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 та зобов`язати головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольгу Олександрівну (або іншу посадову особу Подільського ВДВС у місті Києві КМУ МІОУ) невідкладно перерахувати на користь Стягувана ОСОБА_1 грошові кошти які надійшли та знаходяться на рахунку ДВС.
В скарзі заявник зазначає, що 20.08.2026 стягувач відвідала поштове відділення зв`язку для отримання стягнутих аліментів, але такі на її ім`я не надходили. Так стягувач дізналася про порушення суб`єктом оскарження прав та інтересів дитини та створення перешкод стягувачу у розпорядженні аліментами.
В той самий час, заявником не надано суду жодного доказу зарахування на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України грошових коштів від Боржника ОСОБА_2 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 станом на 20.08.2026, наявності зазначених грошових коштів на рахунках ДВС та створення державним виконавцем перешкод стягувачу у розпорядженні аліментами та, відповідно, доказів бездіяльності головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольги Олександрівни.
Крім того, заявником подано до суду довідку про рух грошових коштів, видану АТ КБ «ПриватБанк» від 15.09.2026 про зарахування на рахунок ОСОБА_1 аліментів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що твердження скаржника про бездіяльність головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольги Олександрівни не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, оскільки заявником не надано суду жодного належного та допустимого доказу, що підтверджують викладені в скарзі обставини, а долучені - спростовують. Отже і відсутні правові підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст. 12, 13, 17, 76-81, 264, 265, 273, 280-281, 354, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_1 (стягувач), суб`єкт оскарження: Головний державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко Ольга Олександрівна, Заінтересована особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.М.Блащук