Справа №760/24929/14-а 6-а/760/6/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Усатової І.А.
при секретарі Омельяненко С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просить: (1) розглянути в порядку ст. 382 КАС України звіт від 31.07.2018 Головного центру зв`язку автоматизації та захисту інформації ДПС України про виконання судового рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 760/24929/14-а; (2) визнати неприйнятним звіт від 31.07.2018 від Головного центру зв`язку автоматизації та захисту інформації ДПС України; (3) зобов`язати боржника виконати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 760/24929/14-а у повному обсязі шляхом внесення змін в обидва примірники послужного списку особових справ ОСОБА_1 , а саме: - у п. 9 Послужного списку ОСОБА_1 , після останнього запису здійснити запис, відповідно до форми таблиці «з 14.07.2000 року по 15.06.2022, курсант Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Підстава: рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала іменем Солом`янського районного суду у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а, Наказ начальника ліцею № 170 від 14.07.2002 з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно ЩУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - у п. 9 послужного списку ОСОБА_1 після останнього запису здійснити запис, відповідно до форми таблиці: № з 29.08.2002 по 13.08.2006, курсант Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», підстава? рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а», наказу Ректора НТУУ «КПІ» № 2679-с від 29.08.2002, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Клопотання обґрунтована тим, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі №760/24929/14-а вирішено питання щодо зарахування до загального строку військової служби ОСОБА_1 періодів його навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови Військовою частиною № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України складено висновок від 23 січня 2015 року щодо перевірки та встановлення вислуги років позивача для виплати процентної надбавки за вислугу років.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року у справі №760/24929/14-а встановлено судовий контроль за виконанням постанови суду від 15 грудня 2014 року та зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили подати до суду звіт про виконання зазначеної постанови.
31 липня 2018 року до суду надійшов звіт Головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України про виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, у якому просить розглянути зазначений звіт, визнати його неприйнятним та зобов`язати боржника виконати постанову суду від 15 грудня 2014 року у повному обсязі, зокрема шляхом внесення відповідних змін до облікових документів та послужного списку.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що поданий боржником звіт не підтверджує повного виконання судового рішення, оскільки, на його думку, визначені постановою суду періоди навчання фактично не були належним чином враховані при визначенні загального строку військової служби.
Заявник посилається, зокрема, на те, що відповідно до висновку від 23 січня 2015 року загальний строк служби був визначений у розмірі 14 років 3 місяців 15 днів, тоді як у подальших документах щодо вислуги років містяться інші відомості, які, на його переконання, свідчать про неврахування визначених судовим рішенням періодів навчання.
Також заявник посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №826/9145/18.
Як зазначено у цій постанові, Адміністрація Державної прикордонної служби України та Голова Державної прикордонної служби України не були сторонами у справі №760/24929/14-а, у зв`язку з чим постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року не була для них обов`язковою; водночас Верховний Суд прямо зазначив, що зазначене судове рішення є обов`язковим для виконання Військовою частиною № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, яка була відповідачем у справі №760/24929/14-а.
Крім того, заявник зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2021 року у задоволенні клопотання про встановлення способу виконання постанови від 15 грудня 2014 року було відмовлено, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року зазначене судове рішення переглянуто.
З урахуванням викладеного, просить задовольнити клопотання в повному обсязі.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних і юридичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, обов`язковість судового рішення передбачає його фактичне та повне виконання у спосіб і порядку, визначених самим судовим рішенням.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року щодо виконання постанови від 15 грудня 2014 року встановлено судовий контроль та зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення та за наслідками його розгляду відповідно до статті 382-3 цього Кодексу постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Частиною другою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які ним вживаються для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Зазначена норма також передбачає можливість відмови у прийнятті звіту у разі недодержання встановлених законом вимог до його змісту та додатків.
При цьому судовий контроль за виконанням судового рішення не є способом повторного розгляду справи по суті та не передбачає можливості зміни або доповнення резолютивної частини рішення, яке набрало законної сили.
Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 листопада 2025 року у справі №380/12153/20, у якій Суд, розглядаючи питання щодо судового контролю, звернув увагу на необхідність зіставлення фактично вчинених суб`єктом владних повноважень дій із обов`язками, визначеними судовим рішенням, виконання якого контролюється. Верховний Суд також звернув увагу на неприпустимість використання процедури судового контролю для фактичної зміни змісту судового рішення.
Отже, у межах розгляду цього звіту суд має встановити, чи виконано саме ті обов`язки, які були покладені на Військову частину № НОМЕР_1 постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року, а не вирішувати питання про правомірність чи неправомірність самого судового рішення.
Як встановлено судом, постановою від 15 грудня 2014 року Військову частину № НОМЕР_1 зобов`язано зарахувати до загального строку військової служби ОСОБА_1 визначені у постанові періоди навчання та провести відповідні дії щодо грошового забезпечення.
Таким чином, належним виконанням зазначеної постанови є не лише формальне складення документа щодо визначення вислуги років, а фактичне вчинення боржником дій, необхідних для реалізації встановленого судом обов`язку, та документальне підтвердження такого виконання.
З поданого до суду звіту від 31 липня 2018 року вбачається, що боржник посилається на складений 23 січня 2015 року висновок щодо перевірки та встановлення вислуги років.
Разом із тим зазначений висновок сам по собі не дає суду достатніх підстав для висновку про повне виконання постанови суду, якщо з нього та інших доданих до звіту документів неможливо достовірно встановити, що визначені судом періоди навчання фактично були зараховані до загального строку військової служби позивача та відповідні наслідки такого зарахування були реалізовані.
При цьому суд враховує, що подальші документи, наявні у матеріалах справи, містять відомості щодо вислуги років ОСОБА_1 , які потребують зіставлення із висновком від 23 січня 2015 року та з обсягом обов`язків, визначених постановою суду від 15 грудня 2014 року.
Саме така перевірка є необхідною для встановлення факту повного виконання судового рішення.
Водночас суд не може погодитися з можливістю обмежитися лише посиланням боржника на те, що у 2015 році ним було складено відповідний висновок.
Верховний Суд у справі №640/16655/21, розглядаючи питання виконання судового рішення за чинною редакцією положень КАС України, виходив із того, що поданий суб`єктом владних повноважень звіт має підтверджувати виконання рішення належними документами, а суд повинен оцінити, чи є вжиті боржником заходи достатніми для своєчасного та повного виконання рішення. У зазначеній справі Верховний Суд не прийняв звіт, оскільки надані документи не підтверджували повного виконання судового рішення, встановив новий строк для подання звіту та зобов`язав боржника надати документальне підтвердження виконання.
Отже, для прийняття звіту недостатньо самого посилання на вчинення певних дій - їх результат має бути підтверджений документально та відповідати змісту резолютивної частини судового рішення.
У цьому випадку надані матеріали не дають суду можливості зробити однозначний висновок про те, що постанову від 15 грудня 2014 року виконано у повному обсязі.
Водночас суд бере до уваги постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/9145/18, у якій прямо зазначено, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року є обов`язковою для виконання Військовою частиною № НОМЕР_1 .
Таким чином, для боржника існує обов`язок виконати постанову від 15 грудня 2014 року саме в тому обсязі, у якому цей обов`язок визначено її резолютивною частиною.
Разом із тим суд вважає за необхідне відмежувати питання перевірки виконання судового рішення від питання зміни способу і порядку його виконання.
ОСОБА_1 у своєму клопотанні просить, зокрема, зобов`язати Військову частину № НОМЕР_1 виконати постанову шляхом внесення до послужного списку конкретних записів.
Однак така вимога фактично спрямована на визначення конкретного способу реалізації судового рішення.
Відповідно до статті 378 КАС України питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення вирішується судом у спеціальному процесуальному порядку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що питання щодо встановлення способу виконання постанови від 15 грудня 2014 року вже було предметом судового розгляду, за результатами якого ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2021 року у задоволенні відповідної клопотання було відмовлено.
Відтак у межах розгляду звіту про виконання судового рішення суд не вправі фактично повторно вирішувати питання про спосіб його виконання та встановлювати новий спосіб виконання замість визначеного судовим рішенням.
Такий висновок узгоджується із загальним підходом Верховного Суду щодо розмежування судового контролю та інших процесуальних способів забезпечення виконання судового рішення. Зокрема, у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №295/13613/16-а Верховний Суд зазначив, що положення КАС України передбачають різні форми судового контролю за виконанням судових рішень, спрямовані на забезпечення їх належного виконання, а підставою для їх застосування є саме невиконання судового рішення та відповідні обставини, пов`язані з таким невиконанням.
Тому вимога заявника про зобов`язання боржника внести конкретні записи до послужного списку не підлягає задоволенню саме в межах розгляду поданого звіту.
Разом із тим встановлення судом відсутності достатнього підтвердження повного виконання постанови від 15 грудня 2014 року є підставою для відмови у прийнятті звіту та продовження судового контролю за виконанням рішення.
Водночас для забезпечення реального виконання постанови суду суд вважає необхідним встановити Військовій частині № НОМЕР_1 новий строк для подання звіту.
Такий звіт має містити конкретні відомості про виконання кожного обов`язку, визначеного постановою від 15 грудня 2014 року, та належні документальні докази такого виконання.
З урахуванням викладеного, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 248, 256, 382 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити частково.
Зобов`язати Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України подати звіт про виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а протягом двох місяців з дня отримання ухвали.
В інших вимогах клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: І.А. Усатова