Крижопільський районний суд Вінницької області
2-о/134/52/2026
Справа № 134/1347/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 вересня 2026 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Балух О.В.
представника заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Своєю заявою до суду ОСОБА_2 просила встановити факт спільного її проживання зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-щі Крижопіль Тульчинського району Вінницької області помер її батько ОСОБА_4 . Вона є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України. Спадкоємцем є також її рідна сестра ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 та є заінтересованою особою по справі. Після смерті батька відкрилася спадщина на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , який належав на праві власності ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 20 березня 1963 року, посвідчений Крижопільською державною нотаріальною конторою, РН № 510. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав одиноко. Однак, у зв`язку з похилим віком, поганим станом здоров`я, останні три роки до його смерті вона здійснювала догляд за ним, проживала у його будинку разом із ним, вела господарство, несла витрати по утриманню будинку. Просить встановити факт її постійного проживання, як спадкоємця на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Глушкова Т.І. в судовому засіданні просила заяву задовольнити. Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надіслала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечує. В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_5 в. судовому засіданні дака покази, що ОСОБА_4 проживав по сусідству до його смерті зі своєю донькою ОСОБА_2 . Вона здійснювала за батьком догляд, похоронила його і на даний час проживає в будинку батька. Сім`ї своєї у неї не має. Аналогічні покази і дала свідок ОСОБА_6 . Вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов до наступного висновку. Судом встановлено, що заявник ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про смерть спадкодавця серії НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, заявник змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 заінтересова особа ОСОБА_10 є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, заінтересована особа змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_11 ». Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , який належав на праві власності ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 20 березня 1963 року, посвідчений Крижопільською державною нотаріальною конторою, РН № 510. Заявник зазначає, що вона не зверталася з письмовою заявою у шестимісячний термін про прийняття спадщини, так як вона постійно проживала зі своїм батьком аж до дня його смерті. Через відсутність документів, які підтверджують, що на час смерті батька, заявник проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , заявник позбавлена можливості реалізувати свої права на спадкування майна після смерті батька. Згідно довідки Крижопільської сільської ради № 09/01-45 від 01.06.2026, заявник зареєстрована АДРЕСА_3 , однак фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 . Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення. Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Згідно Конституції України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи, що мешкають в Україні не зобов`язані постійно проживати в місці своєї реєстрації, отже обставина (факт) спільного проживання спадкодавця та спадкоємців підлягає доведенню належними способами та засобами. У своїй ухвалі від 14 вересня 2016 року (справа № 505/2085/14-ц) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов наступного висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Метою встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_2 зі спадкодавцем її батьком ОСОБА_4 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. Таким чином, матеріалами справи та дослідженими в судовому засіданні сукупністю доказів доводиться факт того, що заявник проживала разом із батьком на час відкриття спадщини на майно після смерті останнього. Беручи до уваги те, що з метою недопущення порушення спадкових прав позивача, реалізація яких залежить від доведеності факту спільного проживання позивача разом зі своїм батьком до дня його смерті, проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обставини, на які покликається заявник у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому вимоги, викладені у заяві підлягають до задоволення. Керуючись ст.ст.2,4,81,89,247,258,259,263-265,268,293,294,315-319 ЦПК України, -
ВИРІШИВ :
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю. Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала спільно зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Найменування сторін: Заявник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 . Заінтересована особа: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 . Повний текст рішення суду виготовлений 14 вересня 2026 року.
Суддя