Справа №522/9057/24
Провадження № 2/522/10187/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
17 вересня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суду м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом Релігійної організації «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича, державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни про скасування рішень державних реєстраторів,-
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Релігійної організації «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича, державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни про скасування рішень державних реєстраторів, у якій позивач просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора Кравця Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42709723, згідно якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №27646342 про реєстрацію права власності на квартиру, площею 236,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 163[телефон приховано];
- скасувати рішення державного реєстратора Дунай Христини Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42711496, згідно якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №27647990 про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, площею 1 319,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 163[телефон приховано].
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано на розгляду судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 05 серпня 2024 року.
05 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Попової Світлани Юріївни надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати в Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційні справи на спірні об`єкти нерухомого майна.
У підготовче засідання, призначене на 05 серпня 2024 року з`явився представник позивача. Підготовче засідання відкладено на 02 жовтня 2024 року.
У підготовче засідання, призначене на 02 жовтня 2024 року з`явився представник позивача. Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року задоволено клопотання про витребування доказів. Підготовче засідання відкладено на 12 грудня 2024 року та пізніше на 12 березня 2025 року.
03 грудня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання ухвали суду від 02 жовтня 2024 року.
У підготовче засідання, призначене на 12 березня 2025 року з`явився представник позивача. Ухвалою суду від 12 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 30 квітня 2026 року, яке пізніше відкладено на 19 червня 2025 року та на 23 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачеві, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2026 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2025 року про закриття провадження в справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 15 липня 2026 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Оскільки, питання про закриття підготовчого провадження вирішено, а підстав для підготовчого розгляду справи - не встановлено, судове засідання по справі призначено на 07 вересня 2026 року.
У судове засідання, призначене на 07 вересня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 17 вересня 2026 року.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Німецькій Євангелично-лютеранській церкві України на праві власності належала нежитлова будівля, загальною площею 1 556,20 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 04 жовтня 2004 року.
На підставі вказаного свідоцтва, за Німецькою Євангелично-Лютеранською Церквою України було зареєстровано право власності на адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.12.2004 №5854505.
17 серпня 2018 року ТОВ «БЮРО КОНСАЛТ СЕРВІС» було складено висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого, за технічними показниками адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_2 може бути поділений на:
- нежитлове приміщення, літ. «А», загальною площею 1 319,70 кв.м., основною площею 721,9 кв.м., що складає одиницю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житлове приміщення, загальною площею 236,30 кв.м., житловою площею 129,20 кв.м., що складає одиницю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
22 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із заявою про державну реєстрацію права власності на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
27 серпня 2018 року державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» - Кравець Олександр Володимирович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42709723, яким прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за Церковним управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України.
Також, 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
27 серпня 2017 року державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Дунай Христина Богданівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42711496, яким прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за Церковним управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає про те, що під час вчинення державної реєстрації були допущені численні порушення. Вказує, що у висновку, поданому для державної реєстрації хоча і вказується про можливість поділу об`єкта нерухомого майна, проте, немає даних про можливість переведення частини нежитлової площі в житлову.
Позивач вказує, що під час поділу об`єкта нерухомого майна необхідним є прийняття в експлуатацію новоствореного об`єкта нерухомого майна. Зазначає, що до заяви про державну реєстрацію не надано доказів про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.
Позивач посилається на те, що адміністративний будинок, на якому розташована земельна ділянка належить Одеській територіальній громаді, проте, під час проведення державної реєстрації не було зазначені відомості про земельну ділянку.
Позивач зазначає, що припинення права на адміністративний будинок є перешкодою для користування ним за цільовим призначенням з релігійною метою, а також розпорядження ним згідно визначених функцій, а тому, існують підстави для усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію.
У відповідності до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також інший спосіб, що встановлений законом.
Право власності право гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319 ЦК України, згідно яких саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Суб`єктний склад учасників та характер правовідносин вказують на виникнення спору, в яких позивач вимагає усунення перешкод в користуванні, володінні, розпорядженні нерухомим майном на підставі статті 391 ЦК України шляхом скасування рішення державних реєстраторів.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Зазначена норма визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме порушене право та з яких підстав. Проте дії власника майна не повинні суперечити закону і порушувати прав інших осіб та інтереси суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності.
У розумінні статті 391 ЦК України та усталеної судової практики щодо застосування статті 391 ЦК України зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати усунення порушень права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю; ким саме спричинено порушене права та за яких підстав, значення не має.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У ст.14 Закону визначено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:
1) знищення об`єкта нерухомого майна;
2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна;
3) державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва.
У разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів.
Як вже було встановлено судом, позивачеві належало право власності на один об`єкт нерухомого майна, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.12.2004 №5854505.
Поряд з тим, внаслідок проведення відповідачами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно було утворено два самостійні об`єкти нерухомого майна, на кожен із яких було відкрито новий розділ в ДРРП.
Особливості проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно більш детально врегульовані постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно п.54 Постанови, в редакції, чинній на момент проведення відповідачами державної реєстрації, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:
- документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
- технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;
- документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Зі змісту реєстраційних справ вбачається, що для проведення державної реєстрації речових прав заявником було подано:
- копію висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна;
- копії технічних паспортів на новостворені об`єкти нерухомого майна.
Проте, у реєстраційній справі відсутні копії документів, які б відповідно до вимог чинного законодавства засвідчували прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Більше того, згідно відповіді з Департаменту архітектури та містобудування від 11.11.2022 №01-15/257, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва/реконструкції за адресою: АДРЕСА_2 в Департаменту не значаться.
Також, позивачем було надано відповідь з Управління ДАПБК ОМР від 14.11.2022 №01-6/325-пр, відповідно до якого, в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру на будівництво за адресою: АДРЕСА_2 . У відповіді також вказано, що до Управління не надходили та Управлінням не реєструвалися документи дозвільного/декларативного характеру за зазначеною вище адресою.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.12.2004 №5854505, в якості типу об`єкта, що належав позивачеві визначено «Адміністративний будинок», а тому, заявник звертаючись із заявою про проведення державної реєстрації повинен був надати докази, що підтверджують присвоєння адреси.
Проте, в матеріалах реєстраційних справ щодо новоутворених об`єктів нерухомого майна відсутні докази, які б підтверджували факт присвоєння адреси новоутвореним об`єкта нерухомого майна.
На підтвердження того, що адреса новоутвореним об`єктам нерухомого майна не присвоювалася адреса, позивачем було подано лист Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.11.2022 №01-13/572/1-вих, зі змісту якої вбачається, що будь-які розпорядження щодо присвоєння адреси новоутвореним внаслідок поділу об`єктам нерухомого майна - не присвоючалися.
Вказане у сукупності свідчить про те, що під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державні реєстратори не отримали від заявника повний перелік документів, визначений постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У постанові Одеського апеляційного суду від 02 липня 2026 року у справі що розглядається, суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду про закриття провадження у справі встановив, що згідно обставин даної справи порушено право власності Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України на адміністративний будинок загальною площею 1556,2 кв.м, що в цілому складається з нежитлової будівлі, відображеної у технічному паспорті від 02 жовтня 2002 року, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належний на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04 жовтня 2004 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 03 вересня 2004 року №2865; державна реєстрація права власності на підставі вказаного свідоцтва проведена 15 грудня 2004 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», реєстраційний номер 9056495. Суд вказав, що за доводами позивача реєстрація права власності на нежитлове приміщення площею 1319,7 кв.м та квартиру площею 236,3 кв.м шляхом поділу адміністративного будинку площею 1556,2 кв.м мала наслідком реалізацію намірів набуття права користування приміщенням адміністративного будинку в якості квартири з подальшою реєстрацію в ній місця проживання фізичних осіб, питання щодо права користування яких квартирою, вселення, виселення було предметом судового розгляду в інших цивільних справах; припинення права на адміністративний будинок є перешкодою для користування ним за цільовим призначенням з релігійною метою, а також розпорядження ним згідно визначених функцій; новостворені об`єкти не існували та не існують на місцевості, поділ адміністративного будинку переслідував мету реалізації права проживання.
У зв`язку з чим, Одеський апеляційний суд у постанові зробив висновок про те, що для усунення порушень права власності позивача необхідним є поновлення права власності на адміністративний будинок способом, передбаченим законом.
Тому, враховуючи те, що державна реєстрація речових прав на виділені об`єкти нерухомого майна була проведена державними реєстраторами без надання вичерпного переліку документів, що визначений законом, беручи до уваги те, що наявність державної реєстрації права власності за позивачем на два виділені об`єкти нерухомого майна замість одного порушує його право на володіння, користування та розпорядження таким об`єктом нерухомого майна, порушує право на мирне володіння майном в цілому, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву позовом Релігійної організації «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича, державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни про скасування рішень державних реєстраторів - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 42711496, про державну реєстрацію за Церковним Управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, ЄДРПОУ - 20955066, права власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру), загальною площею 236,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 163[телефон приховано], номер запису про право власності 27646342.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 42711496, про державну реєстрацію за Церковним Управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, ЄДРПОУ - 20955066, права власності на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 1 319,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 163[телефон приховано], номер запису про право власності 27647970.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 17 вересня 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.