Роздільнянський районний суд Одеської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/338/26
Номер провадження: 2/511/700/26
08.09.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання - Замковенко О.Б.,
за участі: представника позивача - адвоката Панчошенка С.О.,
представника відповідача - Киливника В.В. (дистанційно),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області клопотання представника відповідача Киливника Володимира Валентиновича про заміну відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, третя особа: Роздільнянський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна, -
ВСТАНОВИВ:
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов, згідно з яким представник позивача - адвокат Панчошенко Сергій Олександрович просить зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, з будинку номер АДРЕСА_1 , запис про обтяження № 9660207, зареєстрований 25 березня 2010 року, реєстратор: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
19.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Державної митної служби України Киливника Володимира Валентиновича надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме: Замінити відповідача Держмитслужбу (ЄДРПОУ 43115923, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) на належного відповідача Роздільнянський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 38802941, 67400, Україна, Роздільнянський р-н, Одеська обл., місто Роздільна, вулиця Європейська , будинок 75а).
Клопотання мотивоване тим, що, на думку відповідача, належним відповідачем у цій справі є орган державної виконавчої служби, оскільки у разі задоволення позову саме до його повноважень відноситься зняття арешту з майна ОСОБА_2 (будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 89.70 кв.м., житловою площею, 39.40 кв.м.).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Представник позивача адвокат Панчошенко С.О. заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що позов пред`явлено до належного відповідача, позивач на заміну відповідача не погоджується.
Представник третьої особи Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної митної служби України як до відповідача про зняття арешту з майна.
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляє, навпаки, заперечує проти заміни відповідача, вважає його належним та таким, який повинен відповідати за позовними вимогами у позовах про зняття арешту з майна.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Отже, оскільки визначення відповідачів є виключним правом позивача, в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача у цивільній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 51, 197, 198 - 200, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про заміну відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, третя особа: Роздільнянський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна - відмовити.
Відкласти підготовче судове засідання на 11 годину 30 хвилин 15 жовтня 2026 року.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: І. В. Бобровська