Справа № 523/17410/26
Провадження №2-о/523/485/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
УСТАНОВИВ:
05 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15 серпня 1982 року та трудової книжки б/н від 12 квітня 1982 року, які видані російською мовою і прізвище власника зазначено - « ОСОБА_2 ».
Заява обґрунтована тим, що на російській мові йому були видані трудові книжки, і через розбіжність у написанні прізвища відповідно до паспорта громадянина України, в якому його прізвище значиться - « ОСОБА_3 », ГУ ПФУ в Хмельницькій області під час розгляду заяви про призначення пенсії відмовило у зарахуванні окремих періодів роботи до страхового стажу. Оскільки розбіжність пов`язана із видачею трудових книжок на російській мові, усі інші ідентифікаційні дані співпадають із даними заявника, що свідчить про належність документів одній особі, у зв`язку з чим він звернувся до суду із заявою про встановлення відповідного факту для підтвердження трудового стажу.
07 серпня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.
Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися. Представниця заявника ОСОБА_1 - адвокат Сокол Т.В. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони заявника.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області - Зайко Д.В. 14 вересня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи.
Також від Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 156050033873 від 07 липня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 33 роки.
Згідно з поданими документами та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника на дату звернення до Головного управління становить 19 років 01 місяць 19 днів, підстави для врахування до страхового стажу заявника періодів роботи згідно з трудовими книжками від 15.08.1982 серія НОМЕР_1 та від 12.04.1982 № б/н відсутні, оскільки зазначене прізвище російською ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним заявника російською ( ОСОБА_3 ), за паспортом серії НОМЕР_2 від 21.01.1997, заявник - ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Факт, який просить встановити заявник, потрібен йому для підтвердження трудового стажу, який необхідний для отримання права на призначення пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Одесі народився ОСОБА_1 , який задокументований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 21 січня 1997 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області. Російською мовою його прізвище зазначено « ОСОБА_3 ».
12 квітня 1982 року працівник кадрової служби заповнив російською мовою трудову книжку б/н, а 15 липня 1982 року - трудову книжку серії НОМЕР_1 , в яких відомості про власника на титульній сторінці зазначені - « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
07 липня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своїм рішенням № 156050033873 відмовило у призначення пенсії за віком через відсутність необхідної кількості страхового стажу. При цьому до страхового стажу не враховано період роботи за трудовими книжками від 15 серпня 1982 року та від 12 квітня 1982 року, оскільки титульний лист заповнено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, оскільки прізвище власника трудових книжок не відповідає прізвищу згідно з паспортом заявника.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
З 20 червня 1974 року порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974.
За нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, також .
Згідно п. 2.11 вказаної Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація , яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, без встановлення якого він не може реалізувати своє право на отримання пенсії за віком, а встановити його в іншому порядку неможливо.
Аналіз наданих доказів вказує, що до трудових книжок внесено відомості про працівника з помилками при написанні прізвища російською мовою, та зазначено прізвище, ім`я та по батькові: « ОСОБА_4 », що не відповідає даним паспорту заявника, разом з тим судом з`ясовано, що трудові книжки належать належать заявнику, тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 293, 315, 319, 353-355 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15 липня 1982 року та трудової книжки б/н від 12 квітня 1982 року, які видані російською мовоюна ім`я « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 14 вересня 2026 року.
Суддя