Справа №295/16069/23
Категорія 38
2-др/295/26/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Єригіної І.М.,
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №295/16069/23 за позовом представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
Рішенням суду від 12.01.2026 року позовну заяву представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задоволено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у формі розписки від 01.05.2023 року у розмірі 370000 (Триста сімдесят тисяч) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 3700,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №0.0.3320165192.1 від 25.11.2023 року.
05.02.2026 року від представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №295/16069/23 за позовом представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
Заява мотивована, тим що рішенням суду від 12.01.2026 року не вирішено питання стягнення щодо відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду даної справи підтверджується наступними доказами: ордером, що був наданий до матеріалів справи разом із первісним позовом; договором про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023; копією додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № Ж А/2111 від 21.11.2023; копією Акту приймання - передачі наданих послуг від 03.02.2026 р. до договору про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023.
20.02.2026 року від представника відповідача Горлова Є.С. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додатково рішення в якому просить відмовити у задоволенні клопотання.
09.07.2026 постановою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2026 року залишено без змін.
14.09.2026 року від представника відповідача Горлова Є.С. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додатково рішення в якому просить відмовити у задоволенні клопотання.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата зробила наступні висновки.
Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Тому враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
З наданих до суду документів вбачається, що на підтвердження факту надання позивачу професійної правничої допомоги долучено ордер серії АА №0035435 від 21.11.2023; договір про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023; копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № Ж А/2111 від 21.11.2023; копію Акту приймання - передачі наданих послуг від 03.02.2026 р. до договору про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023.
Так, у відповідності до умов договору про надання правової допомоги № Ж А/2111 від 21.11.2023 укладеного між Адвокатом Голуб Н.О. (Виконавець) та позивачем (Клієнт), Виконавець зобов`язувався здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншим актами чинного законодавства, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Згідно п.п. 3.1. Договору Клієнт зобов`язаний сплачувати Виконавцю гонорар у розмірі і в термін, передбачені розділом 4 цього договору. Відповідно до розділу 4 Договору за надану правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду), розмір та строки сплати якого узгоджуються сторонами та визначаються у додатковій угоді до даного договору. Гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок Виконавця або безпосередньо надається Виконавцю готівкою.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
Аналізуючи вказані норми права Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зауважив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Окрім того зазначено, що норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів відзиву додано ордер серії АА №0035435 від 21.11.2023; договір про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023; копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № Ж А/2111 від 21.11.2023; копію Акту приймання - передачі наданих послуг від 03.02.2026 р. до договору про надання правової допомоги № Ж-А/2111 від 21.11.2023 з зазначенням виконаних робіт загальною вартістю 41000,00 грн.
Проте суду не надано належних доказів оплати послуг адвоката позивачем, які узгоджені п. 5 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № Ж А/2111 від 21.11.2023 року.
Таким чином, стороною позивача не було надано суду доказів, що підтверджували сплату позивачем адвокату коштів у розмірі 41000,00 грн.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 142, 260, 261, 270, 353 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №295/16069/23 за позовом представника позивача адвоката Голуб Наталії Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирьского апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя І.М. Єригіна