17.09.2026 Справа № 363/3737/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Захарової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
16 червня 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).
В обґрунтування позову зазначила, що 22 липня 2021 року між нею та відповідачем Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом.Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать інтересам позивачки.
Підставою для пред`явлення позову є фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами та ухилення відповідача від виконання обов`язку щодо утримання дитини.
Процесуальні дії та рішення у справі.
03 липня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17 вересня 2026 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
17 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Позиції учасників справи.
Позивачка в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, справу просив розглянути за його відсутності.
Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
22 липня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 295. Прізвище подружжя після одруження - « ОСОБА_5 ».
Згідно зі свідоцтвом про народження від 05 січня 2022 року, актовий запис № 1, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 06 червня 2024 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
З акта обстеження по факту проживання (непроживання) особи на території с. Нові Петрівці від 15 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Застосовані норми права.
У частині першій статті 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно з частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною другою статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини першої статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як зазначено в частинах першій та другій статті 112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до частини другої статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Одним з основних прав дитини є право на утримання.
За змістом статей 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як зазначено у статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій та (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем витрати платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В силу частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В абзаці четвертому пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршенням чи поліпшенням здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум становив для дітей віком до 6 років - 2 563 гривні, для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин першої та другої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Мотиви і висновки суду.
Із позовної заяви вбачається, що сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, примирення між ними неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать їхнім інтересам.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечили б їхнім інтересам, а тому шлюб сторін необхідно розірвати.
Після розірвання шлюбу сторони мають право іменуватися прізвищем, набутим у шлюбі, або відновити дошлюбне прізвище.
Відповідно до статей 180-183, 192 Сімейного кодексу України, а також статті 3 Конвенції про права дитини, пріоритетним під час вирішення питань щодо утримання дитини є забезпечення її найкращих інтересів.
Позивачка просить встановити розмір аліментів у частці 1/4 від доходу відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявність у сторін малолітньої дитини, обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає заявлений розмір аліментів обґрунтованим.
Суд не вбачає підстав для зменшення визначеного позивачкою розміру аліментів.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до платіжної інструкції про сплату судового збору за подання позовної заяви № FTSD-3EYZ-9BFE від 15 червня 2026 року позивачкою сплачено судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп., отже, 50 відсотків судового збору становить 665 грн 60 коп.
У зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог, на підставі статей 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші 50 відсотків сплаченого судового збору слід повернути позивачці з державного бюджету.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення аліментів, тому, враховуючи вимоги частин першої та шостої статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Щодо негайного виконання рішення суду.
На підставі частини першої статті 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 липня 2021 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 295.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову - 16 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків суми сплаченого судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією № FTSD-3EYZ-9BFE від 15 червня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя С.В. Олійник