18.09.2026 Справа № 363/1931/26
РІШЕННЯ
Іменем України
18 вересня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді О.П. Дьоміної, секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за договором в загальному розмірі 21 120 грн. та витрат по сплаті судового збору. Так, в обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 16.09.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою було укладено кредитний договір за №39740-09/2025, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі та на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідачки. 22.12.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу за №22122025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу за №22122025 від 22.12.2025 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 21 120,00 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 120 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. - сума заборгованості за штрафом; 0,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 22.12.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за договором за №39740-09/2025 в розмірі 21 120,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.04.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка до суду 30.06.2026 року спрямувала клопотання, в якому просила суд відкласти засідання для можливості позасудового врегулювання спору, судом було задоволено клопотання відповідачки та відкладено розгляд справи, але в наступне судове засідання відповідачка не з`явилася, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.
А відтак, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 16.09.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту за № 39740-09/2025, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Y549 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8. договору позики, «Реквізити та підпис сторін».(а.с. 6-10).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2. договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 16.09.2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 13.01.2026 року.
Пунктом 1.4 договору встановлено, що за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 000,00 грн.. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія.
Відповідно до п.п. 1.4.1. договору про надання фінансового кредиту денна процентна ставка становить 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладання цього договору складає 2575,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладання цього договору складає 21 800,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 11 800,00 грн.
Згідно з п. 1.5 договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.6. договору про надання фінансового кредиту кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-3027 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п. 5.3. вказаного договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України.
Підписанням цього договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариств, розміщених на Веб-сайті товариства. До укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 7.6-7.7 договору).
16.09.2025 року ОСОБА_1 ознайомилася із умовами кредитування в ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W165 підписала Паспорт споживчого кредиту та Заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту.(а.с. 12-14).
Відповідно до графіку платежів та паспорта споживчого кредиту реальна річна процентна ставка за вказаним договором становить 2572,74 %, загальна вартість кредиту 21 800 грн.
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за №3426_26[телефон приховано] від 16.03.2026 року вбачається, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та на виконання укладеного з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договору за №ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026 року здійснило перерахування коштів 16.09.2025 року 11:15:00 на суму 10 000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - 864860501, призначення платежу: зарахування 10 000 грн. на картку НОМЕР_1 .
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, у відповідачки наявна заборгованість, яка становить 21 120, 00 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6 120 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. - заборгованість за штрафом.
22.12.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу за №22122025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу за №22122025 від 22.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 21 120 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6 120 грн. - заборгованість за відсотками, 5 000 грн. заборгованість за штрафом.
Відповідачка взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені договором не виконує, термін сплати коштів порушено.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.
Підстав вважати, що вказаний договір відповідачкою не укладався у суду не має, оскільки договір укладено в електронному вигляді, який за формою і змістом відповідає зазначеним вимогам Закону.
Окрім того, отримавши кредитні кошти, відповідачка погодилася сплатити проценти у розмірі, що обумовлені договором, графіком платежів та відповідає вимогам ст. ст. 1054, 1056-1 ЦК України.
Що стосується питання про стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за штрафом в розмірі 5 000 грн., суд виходить з наступного:
Так, з 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України за №64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
КЦС ВС в постанові від 11.07.2024 року у справі за №727/1033/21 зазначив, що оскільки проценти - це плата за користування чужими грошима (ст. 1048 ЦК України), а згідно з положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24.02.2022 року нараховані відповідно до вимог ст. 625 ЦПК України інфляційні втрати підлягають списанню, правильними є висновки суду про стягнення з позичальника прострочених процентів за користування кредитними коштами (нараховані, але не сплачені) та інфляційних втрат за період до 23 лютого 2022 року.
Судом встановлено, що прострочення відповідачем сплати платежів сталося під час дії воєнного стану, в той час, коли кредитор всупереч вимог Закону нараховував неустойку у вигляді штрафу за прострочення сплати платежів в розмірі 5 000 грн. за договором про надання фінансового кредиту за №39740-09/2025 від 16.09.2025 року.
За таких обставин, оскільки вказану неустойку внаслідок невиконання зобов`язання нараховано під час дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідачки. Отже, нарахування штрафу відповідачці за прострочення сплати платежів в розмірі 5 000 грн. за договором про надання фінансового кредиту за №39740-09/2025 від 16.09.2025 року на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.
Відтак, вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунку, згідно яких сума заборгованості за договором про надання фінансового кредиту за №39740-09/2025 від 16.09.2025 року становить- 16 120 грн., з якої: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 120 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідачки в сумі 2 032 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог) 16 120 грн. * 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 21 120 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 2 032 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 611, 627, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту за №39740-09/2025 від 16.09.2025 року в загальному розмірі 16 120 (шістнадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 032 (дві тисячі тридцять дві) гривні 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя О.П. Дьоміна