"18" вересня 2026 р. Справа № 363/5517/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ:
27.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» Кролевець Р.І. до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31.08.2026 року заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 проживає, перебуває або має майно на території Вишгородського району Київської області, а також що виконання відповідного виконавчого документа здійснюється або має здійснюватися в межах територіальної юрисдикції даного суду.
03.09.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» Кролевець Р.І. надійшла заява про усунення недоліків в якій останній зазначив, що з відповіді Державної міграційної служби України, вбачається, що відомостей про зареєстроване місце проживання боржника не знайдено, а позивач позбавлений можливості самостійно встановити відповідні відомості.
Дослідивши матеріали поданої заяви суддя вважає, що заяву слід повернути особі, яка її подала з огляду на наступне.
Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).
Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Так, Розділом VI ЦПК України встановлено порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Частиною першою статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. А відповідно до частини другої статті 446 ЦПК України - процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
У постанові від 29 жовтня 2020 року в справі №263/14171/19 Верховний Суд зазначив: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями».
Отже, враховуючи зазначене та положення статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового/несудового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання.
Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна.
Відтак, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця, чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник зазначив, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з відповіді № 3238064 від 31.08.2026 року, отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру, а також відповіді № 3238160 від 31.08.2026 року, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що відомості щодо місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 , а також місце знаходження його майна, у зазначених реєстрах відсутні.
Таким чином, судом вжито всіх заходів з метою встановлення місця проживання боржника ОСОБА_1 та наявності у нього нерухомого майна на території Вишгородського районного суду Київської області.
Водночас, заявником не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також свідчили про те, що виконавчі дії у відповідному виконавчому провадженні здійснюються або підлягають здійсненню на території Вишгородського району Київської області, про що було зазначено в ухвалі суду від 31.08.2026 року.
Оскільки розділом VI ЦПК України не визначено порядок повернення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з неусуненням недоліків, а відтак суд вважає можливим застосувати аналогію закону на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якою передбачено, що: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про повернення заяви та доданих до неї документів заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 353, 446 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження - повернути заявнику.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя І.Ю. Котлярова